31 річниця трагедії на Чорнобильській атомній станції –
26 квітня 2017 року

Тридцять один рік тому Чорнобильська аварія, найбільш серйозна техногенна катастрофа в історії цивільної ядерної енергетики, вразила саме серце Європи, викликала тривогу на всьому континенті у зв’язку з її медико-санітарними, екологічними та соціальними наслідками.
Жахливі наслідки аварії на ЧАЕС 1986 року гостро відчуваються і понині. Через загрозу здоров’ю і життю змушені були переселитися з небезпечної зони забруднення мільйони людей. Серйозне опромінення отримали ліквідатори аварії. Сьогодні спеціального медичного забезпечення потребують тисячі таких громадян України.
Медичні потреби постраждалого населення в місті Києві задовольняються повністю. На 1 січня 2017 року на обліку в Київському міському центрі радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи знаходиться  40711 постраждалих дорослих осіб та 7089 дітей. В амбулаторно-поліклінічних закладах Департаменту охорони здоров’я виділено 73 лікаря, які відповідають за медичне забезпечення постраждалих, працюють в постійному контакті з дільничними терапевтами і педіатрами, сімейними лікарями, відділами по роботі з пільговими категоріями держадміністрацій, громадськими організаціями.
Рівень первинної захворюваності постраждалого дитячого контингенту віком від 0 до 17 років протягом останнього року зріс майже на 3% і становив 16508,4 на 10 тис. Такий же приріст (3,3%) спостерігався в загальній захворюваності дорослих. Показник смертності постраждалого населення склав 1328,6 проти 1250,2 на 100 тис. у 2015 році.
Диспансеризація постраждалих у 2016 році проведена в повному обсязі. Серед дорослих осіб здорових людей не виявлено. Серед дитячого постраждалого контингенту здорових - 26,9%. У 2015 році таких дітей було 24,2%. За результатами диспансерних оглядів здійснено оздоровлення відповідно до індивідуальних планів оздоровчих заходів. Згідно із Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться постійний контроль забезпечення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС медикаментами, безкоштовним зубопротезуванням.
Незважаючи на величезний обсяг виконаної медиками роботи, наслідки аварії невідворотно продовжують позначатися на захворюваності, інвалідності та смертності постраждалих.
Одна медико-соціальна проблема ще досі не в повному обсязі вирішена. В результаті аварії на четвертому реакторі ЧАЕС стався викид величезної кількості радіоактивних речовин у довкілля, які у вигляді радіоактивних опадів розповсюдилися на великих територіях України та Білорусі. Особливу небезпеку для організму людини становить радіоактивний йод, який надходить в організм з їжею та повітрям, інтенсивно накопичується у щитоподібній залозі (ЩЗ), викликаючи порушення у її роботі. Найчутливішою до негативного впливу радіойоду є ЩЗ дітей та підлітків, що спричинило істотне збільшення кількості виявлених випадків захворювання на злоякісні новоутворення ЩЗ серед цього контингенту. Ситуацію значно ускладнив дефіцит йоду на переважній більшості найбільш радіаційно забруднених територій, що зумовило більш інтенсивне накопичення радіойоду в ЩЗ.
В рамках виконання спільного Українсько-Американського тиреоїдного проекту «Науковий проект дослідження раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (Проект), проведено поглиблені медичні обстеження мешканців України, в тому числі тих, яким на момент аварії було до 18 років. За період з 1998 року до 2000 року перше медичне обстеження пройшли 13243 потенційних учасників Проекту, які мали різні дози опромінення ЩЗ. Виявлено 3612 випадків тиреоїдної патології. Повторне медичне обстеження у період з 2001 до 2003 року пройшли 12419 учасників Проекту. Зроблений провідними ендокринологами України у 2011 році аналіз результатів лікування 590 пацієнтів дитячого та підліткового віку з раком ЩЗ (папілярною карциномою), що розвинулась після аварії на ЧАЕС, виявив високий біологічний потенціал злоякісності пухлин ЩЗ, короткий латентний період з метастазуванням. П’ятнадцятерічне виживання дітей та підлітків після оперативного втручання та лікування склало 84,9%.
Тисячі випадків онкологічних захворювань і смертей – це неприйнятна ціна, яку суспільство вимушено платити в результаті аварії. Але окрім захворюваності і смертності, найбільшим ефектом в плані кількості постраждалих стало порушення психічного здоров’я людей. В постраждалих групах населення рівень тривоги вдвічі вищий, ніж в контрольних групах, у них в 3-4 рази вище ризик виникнення множинних нез’ясованих соматичних симптомів і суб’єктивно поганого здоров’я, ніж в незачеплених аварією контрольних групах. Такі психосоціальні наслідки виявились достатньо неочікуваними. Вони показали важливість управління медико-санітарними ризиками в якості інструмента попередження панічних настроїв в суспільстві, необхідності своєчасного інформування людей, прозорості і підконтрольності результатів досліджень.
Для підготовки прес-релізу використано матеріали Київського міського центру радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, публікації журналу «Ендокринологія».

Головний лікар                                                                      О. Стойка

Когут,
468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок