Збільшити ...

Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій –
15 листопада 2015 року

На виконання резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо попередження дорожньо-транспортного травматизму кожну третю неділю листопаду в світі відмічають день пам’яті жертв дорожніх аварій.
Цього року за ініціативи Міністерства охорони здоров’я України з 9 по 15 листопада проводиться Тиждень безпеки дорожнього руху. Головною темою Тижня у 2015 році стане безпека дітей на дорогах.
В результаті дорожньо-транспортних пригод щорічно в світі гинуть більше 1,3 млн. осіб, до 50 млн. – отримують травми та стають інвалідами. Половину всіх жертв складають представники уразливих груп - пішоходи, велосипедисти і мотоциклісти.
Якщо в багатьох країнах з високим рівнем прибутків показники смертності в результаті дорожньо-транспортних пригод за останні десятиріччя стабілізувались або знизились, то в більшості регіонів світу, як показують результати досліджень, кількість випадків смерті зростає.
Безпеку на дорогах часто розглядають як суто транспортне питання, а не як проблему охорони громадського здоров’я, випадки дорожньо-транспортного травматизму відносять до нещасних і немовби невідворотних, приділяють їх попередженню менше уваги, ніж лікуванню та профілактиці хвороб. Але насправді більшості дорожніх травм можна було б уникнути.
Генеральна Асамблея ООН у 2010 році проголосила перше «Десятиріччя боротьби за безпеку на шляхах протягом 2011-2020 років», метою якого є зниження кількості випадків смертей та травмувань внаслідок дорожньо-транспортних пригод в усьому світі. Країни за цей період мають позбутись п’яти головних факторів ризику, таких як невикористання ременів безпеки та дитячих утримуючих пристосувань, захисних шоломів, вживання алкоголю водіями транспортних засобів, перевищення швидкості та відсутність належної шляхової інфраструктури. Особливу увагу належить приділити потребам найбільш уразливих груп учасників дорожнього руху.
Витрати країн у зв’язку з ДТП становлять близько 4% від їх валового національного продукту. Вірогідність смерті під час ДТП можливо знизити при правильному використанні ременів безпеки - на 60%, при обов’язковому використанні спеціальних сидінь для дітей - на 35%. Шоломи дозволяють уникнути смертельних і тяжких травм голови на 45%. Виконання законів, регулюючих вживання водіями алкогольних напоїв, дає змогу зменшити кількість ДТП з цієї причини на 20%. При зниженні середньої швидкості руху на 1 км/годину аварій стає на 2% менше. Впровадження простих і низькозатратних інженерних заходів на шляхах дозволяє врятувати від загибелі тисячі людей.
В місті Києві смертність, пов’язана з транспортом, з 2010 по 2014 рік зросла на 9,2%, і тільки за рік – з 2013 по 2014 рік - значно підвищилась на 25,9%.
У 2013 році в ДТП було травмовано 197 дітей у віці від 0 до 14 років (4,1 на 10 тисяч дітей), у 2014 році – 212 (4,3). Серед підлітків у віці 15-17 років цей показник за рік навпаки знизився з 10,2 до 9,7 на 10 тисяч.
За даними Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС в м. Києві, за 6 місяців 2015 року на території міста Києва зареєстровано 798 дорожньо-транспортних пригод, в яких 58 людей загинуло та 936 осіб отримали травми. Основні причини ДТП, в яких травмуються люди внаслідок недотримання правил водіями - це порушення правил маневрування, перевищення безпечної швидкості руху, порушення правил проїзду пішохідних переходів та перехресть, недодержання дистанції руху, керування у нетверезому стані, виїзд на смугу зустрічного руху. У порівнянні з 2014 роком серед причин ДТП найбільш значимим стало перевищення швидкості водіями. З вини пішоходів за 6 місяців 2015 року сталося 97 автопригод, до яких призвели перехід у невстановленому місці, невиконання сигналів регулювання, неочікуваний вихід на проїзну частину, перебування пішоходів у нетверезому стані.
«Декада боротьби за безпеку на шляхах протягом 2011-2020 років» передбачає заходи покращення екстреної травматологічної допомоги, оновлення стандартів безпеки шляхів і транспортних засобів, покращення управління рухом в цілому.
В рамках реформування екстреної медичної допомоги відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» у місті Києві створено та функціонує Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва: мережа складається з 18 підстанцій та 29 пунктів тимчасового базування. Функціонує окреме автотранспортне підприємство КО «Київмедспецтранс» для забезпечення медичних закладів спеціалізованим санітарним автотранспортом. Збільшено кількість бригад екстреної медичної допомоги: у денний час зі 152 до 195 бригад, у нічний час - з  99  до 115 бригад. Службу екстреної медичної допомоги на 100% забезпечено лікарськими засобами (36 грн. на 1 виїзд).
Продовжується робота щодо введення в дію нових підрозділів в структурі закладів охорони здоров’я міста, насамперед - майбутніх лікарень інтенсивного лікування, та забезпечення їх медичним діагностичним обладнанням.
В місті Києві з 2010 року діють нові правила виклику медичної допомоги. Це дозволило покращити якість обслуговування пацієнтів: оператор, який діє на службі «103» чітко спрямовує виклик в залежності від потреби постраждалого чи хворого: у невідкладну або швидку медичну допомогу, на дільничного лікаря чи до психіатричної допомоги. Тобто система впорядкована для оперативного і раціонального використання ресурсу медичної галузі столиці. Згідно з правилами, лікар-терапевт після виклику має прийти до хворого протягом робочого дня, невідкладна допомога - надана впродовж однієї години, бригада швидкої допомоги має приїхати за 10-15 хвилин. Оператори служби «103», які є досвідченими медичними працівниками, несуть відповідальність за направлення виклику тій чи іншій службі, всі їх розмови записуються.

Головний лікар                                                    О.Стойка

Когут,
468-06-47

 

___________________________________________

 

 

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ДОРОЖНО - ТРАНСПОРТНОМУ ТРАВМАТИЗМІ

Аналіз причин смерті у мирний час на підприємствах, в дорозі і вдома показує, що загибель потерпілих можна було б попередити, якби люди, які знаходились поряд, могли правильно надати першу допомогу. В цих випадках перша допомога надається безпосередньо на місці враження самим потерпілим (самодопомога) чи його оваришем (взаємодопомога населення).
Зростання кількості автотранспорту відбувається стрімкими темпами, що призводить до збільшення чисельності аварій. З жалем приходиться констатувати, що рівень дорожньо-транспортного травматизму залишається високим.
Причини дорожньо-транспортних пригод різноманітні. За даними статистики, близько 70% їх відбувається з вини водіїв. Це стосується зіткнення автомобілів і їх перевертання; наїздів на пішоходів, на різні перешкоди, випадання пасажирів з транспортних засобів, які рухаються. Майже в 30% автодорожніх пригод винні пішоходи, які через свою недисциплінованість, неуважність чи нетверезий стан порушують правила переходу через дорогу.
Численні спостереження показують, що вживання водієм алкогольних напоїв різко знижує увагу, працездатність, спостережливість. Встановлено, що і малі концентрації алкоголю в крові супроводжуються погіршенням орієнтування водія в швидкості руху автомобіля. Наприклад, при вживанні близько 100 мл горілки рухова реакція уповільнюється вдвічі, а при управлінні автомобілем важливу роль відіграють навіть десяті долі секунди, які необхідні для прийняття термінових дій - зокрема, для гальмування автомобіля при появі перешкоди. Навіть випитий кухоль пива, знижуючи реакцію водія, може призвести до катастрофи. Спеціалісти підкреслюють, що загальна кількість дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв у третині випадків відбувається з причини алкогольного сп’яніння.
Однією з особливостей дорожньо-транспортних травм є те, що перша допомога потерпілим не завжди надається своєчасно. Між тим, своєчасне і кваліфіковане її надання у багатьох випадках визначає успіх лікування потерпілого, а часом від цього залежить і його життя.
Дуже важливо, щоб водії, учасники руху і працівники ДАІ вміли в разі необхідності надавати своєчасно і кваліфіковано першу допомогу.
Мета першої медичної допомоги - попередити подальші пошкодження під час транспортування, зняти біль для попередження розвитку больового шоку і своєчасно транспортувати потерпілого до лікувального закладу. Цього можна досягти, якщо перша допомога надана правильно і ефективно.
Невігластво і незнання прийомів першої медичної допомоги нерідко призводить до фатальних наслідків. Знання цих прийомів набуває особливого значення тоді, коли через стихійне лихо або катастрофу дороги стають Зростання кількості автотранспорту відбувається стрімкими темпами, що призводить до збільшення чисельності аварій. З жалем приходиться констатувати, що рівень дорожньо-транспортного травматизму залишається високим.
Причини дорожньо-транспортних пригод різноманітні. За даними статистики, близько 70% їх відбувається з вини водіїв. Це стосується зіткнення автомобілів і їх перевертання; наїздів на пішоходів, на різні перешкоди, випадання пасажирів з транспортних засобів, які рухаються. Майже в 30% автодорожніх пригод винні пішоходи, які через свою недисциплінованість, неуважність чи нетверезий стан порушують правила переходу через дорогу.
Численні спостереження показують, що вживання водієм алкогольних напоїв різко знижує увагу, працездатність, спостережливість. Встановлено, що і малі концентрації алкоголю в крові супроводжуються погіршенням орієнтування водія в швидкості руху автомобіля. Наприклад, при вживанні близько 100 мл горілки рухова реакція уповільнюється вдвічі, а при управлінні автомобілем важливу роль відіграють навіть десяті долі секунди, які необхідні для прийняття термінових дій - зокрема, для гальмування автомобіля при появі перешкоди. Навіть випитий кухоль пива, знижуючи реакцію водія, може призвести до катастрофи. Спеціалісти підкреслюють, що загальна кількість дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв у третині випадків відбувається з причини алкогольного сп’яніння.
Однією з особливостей дорожньо-транспортних травм є те, що перша допомога потерпілим не завжди надається своєчасно. Між тим, своєчасне і кваліфіковане її надання у багатьох випадках визначає успіх лікування потерпілого, а часом від цього залежить і його життя.
Дуже важливо, щоб водії, учасники руху і працівники ДАІ вміли в разі необхідності надавати своєчасно і кваліфіковано першу допомогу.
Мета першої медичної допомоги - попередити подальші пошкодження під час транспортування, зняти біль для попередження розвитку больового шоку і своєчасно транспортувати потерпілого до лікувального закладу. Цього можна досягти, якщо перша допомога надана правильно і ефективно.
Невігластво і незнання прийомів першої медичної допомоги нерідко призводить до фатальних наслідків. Знання цих прийомів набуває особливого значення тоді, коли через стихійне лихо або катастрофу дороги стають несподівано непрохідними і немає умов для прибуття на місце аварії санітарного транспорту. Також важливе володіння прийомами першої медичної допомоги і в тих випадках, коли своєчасно забезпечити кваліфікованою медичною допомогою всіх потерпілих неможливо.
При аварії можуть виникати ситуації, коли вдавлення всередину дверей чи інших частин автомобіля перешкоджає вийманню потерпілих із автомобіля. В таких випадках необхідно користуватись тросами, прикріпленими до механічної тяги, для витягування вдавлених дверей чи стінок автомобіля. При здавленні частин тіла потерпілого - наприклад, стегна або гомілки між кермом, арматурою і сидінням для звільнення травмованої людини часом доводиться використовувати навіть зварювальний апарат.
Завдання водія, який опинився на місці пригоди, полягає не в найшвидшому відправленні потерпілого будь-яким транспортом, а в наданні йому першої медичної допомоги на місці і виклику будь-яким способом машини швидкої допомоги для транспортування потерпілого в лікувальний заклад. Можливе перевезення і будь-яким іншим транспортом, якщо виклик машини швидкої допомоги потребує великої затрати часу чи неможливий.
На дорогах встановлюються дорожні знаки «6.1 «і «6.2», за якими водій орієнтується щодо місця знаходження медичного закладу. Це може бути як багатогалузева лікарня (знак «6.2»), так і фельдшерський пункт («6.1»).
Якщо на автодорозі неподалік від місця аварії знаходиться населений пункт, де є лікарня з хірургічним чи травматологічним відділенням, туди швидко доставляють потерпілого після надання першої медичної допомоги. В тих випадках, коли до лікарні далеко, потерпілого транспортують до фельдшерського пункту. Там медичний працівник сприяє виведенню потерпілого з тяжкого стану (шок та ін.), готує його до подальшого транспортування до стаціонару санітарною машиною, в супроводі медичного працівника.
Вибір місця транспортування потерпілого в лікувальний заклад вирішується в залежності від ряду факторів: відстані, якості дороги, характеру пошкоджень у потерпілого, стану транспортного засобу та ін.
Важкі пошкодження бувають при переломах довгих трубчатих кісток (стегно, плече), кісток тазу, кровотечі з ран, пошкодженні грудної клітки, черепно-мозковій травмі.
Організація медичної допомоги при автодорожніх травмах ділиться на три етапи. Для водія автотранспорту особливу цінність становить її перший етап - надання допомоги на місці події.
Другий етап медичної допомоги - допомога під час транспортування в лікувальний заклад, куди найчастіше всього потерпілого доставляють. Вона може бути раціонально надана при транспортуванні потерпілого санітарною машиною.
Третій етап - надання медичної допомоги в лікувальному закладі. Вона надається в повному обсязі в хірургічному або травматологічному стаціонарі.
Травматичний шок
На важку травму організм реагує різким розладом всіх життєвих процесів. В результаті втрати крові і надмірного подразнення центральної нервової системи больовими відчуттями внаслідок отримання травми у потерпілого падає тиск крові; розвивається шок. Його розвитку сприяють необережне перевезення потерпілого, переохолодження організму, недостатня фіксація зламаних кісток та ін. Шок - частий супутник важких автодорожніх травм, які супроводжуються руйнуванням м’яких тканин, пошкодженням великих суглобів, судин, нервових стовбурів, органів грудної і черевної порожнини, переломами кісток, а часом і відривом кінцівок.
Під час шоку свідомість потерпілого збережена, але він не реагує на оточуючі події, не скаржиться на біль, на запитання відповідає зі значною затримкою. Лице бліде, з застиглим виразом страждання. Очі запалі, зіниці розширені. Шкіра покрита холодним, липким потом. Дихання прискорене, поверхневе. Пульс стає швидким і слабкого наповнення. У хворого з’являється спрага. Спостерігається нудота, інколи блювота. Чим важчий шок, тим більша частота пульсу (140 ударів за хвилину і більше).
Виймання потерпілого в стані шоку з автомобіля необхідно робити дуже обережно вказаними вище способами. Вклавши його, як зазначалось вище, потерпілого треба обгорнути і по можливості зігріти. При блюванні необхідно повернути його голову набік.
Перша допомога потребує зупинки кровотечі, накладення джгута, стискуючої пов’язки на рану. При переломі кінцівку фіксують шиною. Якщо немає підозри на пошкодження органів черевної порожнини, можна дати хворому пити, бажано щось тепле. Для евакуації потерпілого у стані шоку вкрай важливо викликати машину швидкої медичної допомоги.

 

 

___________________________________________

 

 

Незважаючи на жорсткість правил,
статистика ДТП в Києві невтішна

Якщо вірити статистиці ДАІ, київські магістралі стали безпечнішими, а пішоходи – дисциплінованішими.
За минулий рік на території України зафіксовано 153205 ДТП, тобто щодня майже 420 випадків. Загалом можна відзначити певне зниження аварійності на території усіх контрольованих Україною областей, окрім Закарпатської, Рівненської та Чернівецької областей. За даними ВООЗ у світі кожного року в автомобільних аваріях гине близько 1.3 млн.чол. На мапі світу за числом осіб, які загинули в ДТП наша країна має середній показник, а з числа європейських країн, один з найвищих – 13.5 на 100 тис.осіб. Найгірший стан з безпекою на дорозі в Домініканській республіці – 41.7 загиблих, а найкращий в Ісландії – 2.8 на 100 000 осіб.
Попри те, що в м. Києві зафіксоване зменшення числа ДТП, та їхня абсолютна кількість залишається найбільшою в Україні - 39814 випадків, що в свою чергу становить 26.27% зафіксованих випадків ДТП по Україні. Географія ДТП має певні закономірності, адже найбільше автопригод трапляється в столиці та густонаселених регіонах.
Державтоінспекція Києва підвела черговий підсумок по аварійності. Так, за останні 6 місяців поточного року ми вже маємо 798 дорожньо-транспортних пригод, в яких 58 чоловік загинуло  і 936 осіб отримали травми. А тепер більш детально. Найнебезпечніше порушення, під час якого травмувалося найбільша кількість людей, не дотримання правила проїзду пішохідних переходів. З цієї причини сталося 88 ДТП. Є проблема і з п'яними водіями. Любителі випити за кермом здійснили 38 ДТП, в яких 6 осіб загинуло та 50 отримали травми. Столичні водії частенько не дотримують дистанцію. З цієї причини сталося 60 ДТП. Порушення правил проїзду перехресть - 37 ДТП. Ну і завершує небезпечний рейтинг перевищення швидкості руху - 91 ДТП.
Порушують правила дорожнього руху і пішоходи. Стабільно 10% столичних аварій відбувається через пішоходів. За 6 місяців 2015 року в столиці з вини пішоходів сталося 97 аварій. У загальній масі пішоходи потрапляють у біду через те, що переходять дорогу в недозволеному місці, несподівано виходять на проїжджу частину, які не виконують вимо- ги регулювальника і бродять по Києву в стані сп’яніння.

Матеріал підготувала Вікторія ВЕЛИЧКО

 

 

 

 

 

ГОЛОВНА

На початок