Наказ МОЗ України від 16.09.2011 № 595 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів"

Версія для друку
Підрозділи


Зареєстровано Міністерством юстиції
за N 1159/19897 від 10.10.2011

Статус: Чинний

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

16.09.2011

N 595

м.Київ

Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів

 

Відповідно до статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статей 1, 12 та 13 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та Закону України „Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки", з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Календар профілактичних щеплень в Україні (додається).
1.2. Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики (додається).
1.3. Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень (додається).
1.4. Інструкцію щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного (додається).
1.5. Положення про оперативне реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку (додається).
1.6. Положення про групу оперативного реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку (додається).
1.7. Порядок відпуску громадянам вакцин та анатоксинів через аптечну мережу (додається).
1.8. Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні (додається).
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на залізничному, повітряному та водному транспорті забезпечити неухильне проведення на підпорядкованих адміністративних територіях профілактичних щеплень та туберкулінодіагностики відповідно до затверджених цим наказом актів та належний їх облік у закладах охорони здоров'я.
3. Визнати такими, що втратили чинність, накази МОЗ України від 03.02.2006 № 48 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.06.2006 за № 665/12539, від 17.04.2008 № 207 "Про затвердження змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.05.2008 за № 427/15118, та від 19.05.2011 № 296 "Про внесення змін до наказу МОЗ України від 03.02.2006 № 48", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2011 за № 601/19339.
4. Управлінню громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення Департаменту контролю якості медичних послуг, регуляторної політики та санітарно-епідемічного благополуччя забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Моісеєнко Р.О.та Голову Державної санітарно-епідеміологічної служби України Пономаренка А. М.


 

Міністр охорони здоров'я України

О.В.Аніщенко

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
16.09.2011 595

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок проведення епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного.
2. Вимоги цієї Інструкції є обов’язковими для закладів охорони здоров’я України незалежно від форм власності та відомчої належності.
3. Моніторинг за несприятливими подіями після імунізації або туберкулінодіагностики – це система постійного спостереження за безпекою вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в умовах їх практичного використання.
Несприятливі події після імунізації (далі – НППІ) – усі захворювання, які зареєстровані у щепленого протягом післявакцинального періоду. До НППІ належать: ускладнений перебіг післявакцинального періоду та післявакцинальні реакції і ускладнення.
Післявакцинальні реакції (далі - реакції) – це клінічні ознаки нестійких патологічних (функціональних) змін в організмі, що виникають у зв’язку з проведенням щеплення.
Післявакцинальні ускладнення (далі - ускладнення) – це стійкі функціональні та морфологічні зміни в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань і призводять до значних порушень у стані здоров’я.
Післявакцинальний період – 30 діб після проведеного щеплення, крім вакцин для профілактики туберкульозу (БЦЖ, БЦЖ-м), оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) та вакцин, які містять паротитний компонент, для яких післявакцинальний період визначається відповідно до інструкції про застосування вакцини.
Ускладнений перебіг післявакцинального періоду – виникнення гострого або загострення хронічного захворювання у післявакцинальному періоді, яке за часом збігається з введенням вакцини та не має зв’язку із щепленням.
Місцеві реакції – клінічні ознаки, які проявляються безпосередньо у місці введення вакцини, анатоксину та алергену туберкульозного.
Сильна місцева реакція характеризується клінічними ознаками - набряком м’яких тканин понад 50 мм у діаметрі, інфільтратом понад 20 мм, гіперемією понад 80 мм у діаметрі.
Загальні реакції – нестійкі клінічні ознаки, які проявляються в певні строки після введення імунобіологічного препарату (вакцини, анатоксину або алергену туберкульозного) та призводять до короткочасних функціональних змін в організмі.
До сильної загальної реакції належить підвищення температури тіла   ≥ 39оС.
Групові реакції - два або більше випадків, які мають схожі клінічні ознаки, пов’язані за часом, місцем проведення щеплення та видом введеної вакцини, анатоксину, алергену туберкульозного.
4. Для діагностики і обліку реакцій та ускладнень використовують чотири методи: клінічний, лабораторний, епідеміологічний і статистичний.
Клінічний і лабораторний методи є основними при встановленні діагнозу у післявакцинальному періоді. Ці методи дають змогу відрізняти реакції від ускладнень та ускладненого перебігу післявакцинального періоду.

ІІ. Виявлення НППІ і реєстрація реакцій та ускладнень

1. Особи, які підлягають щепленням (або їхні батьки чи інші законні представники), повинні бути проінформовані медичними працівниками про можливі реакції або ускладнення після застосування певної вакцини, анатоксину, алергену туберкульозного.
2. Виявлення НППІ здійснюють на всіх рівнях медичного обслуговування і спостереження:
   медичні працівники, що проводять щеплення;
   медичні працівники, що проводять лікування в медичних закладах;
   батьки або законні представники, попередньо проінформовані про можливі реакції або ускладнення після застосування певної вакцини, анатоксину, алергену туберкульозного.
   3. Лікарі усіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності зобов’язані фіксувати інформацію               про   реакції  у   картці-повідомленні   про   побічну  реакцію  чи  відсутність
ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні за формою     № 137/0, наведеній у додатку 1 до Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2006 № 898, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2007 за № 73/13340.
4. Реєстрації з відповідним записом у формах первинної медичної документації: „Історії розвитку дитини” - форма № 112/о, затвердженій наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 (далі - форма № 112/о), „Медичній карті амбулаторного хворого” – форма № 025/о, затвердженій наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 (далі - форма № 025/о), „Медичній карті стаціонарного хворого” – форма № 003/о, затвердженій наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 (далі - форма № 003/о), та „Карті профілактичних щеплень” – форма № 063/о, затвердженій наказом МОЗ України від 10.01.2006 № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України   08.06.2006 за  № 686/12560 (далі - форма № 063/о), підлягають усі випадки реакцій та ускладнень відповідно до Переліку можливих несприятливих подій після імунізації, що потребують подальшого розслідування, наведеного у додатку 1 до цієї Інструкції, та Строків розвитку можливих несприятливих подій після імунізації (реакцій та ускладнень), наведених у додатку 2 до цієї Інструкції, а також:
летальні випадки, що трапляються протягом 30-ти діб після щеплення;
випадки госпіталізації протягом 30-ти діб після щеплення.
5. Лікувально-профілактичні заклади (далі – ЛПЗ), що проводять щеплення, здійснюють облік реакцій, ускладнень та 1 раз на місяць подають узагальнені дані до територіальних СЕС згідно з додатком 3 до цієї Інструкції. У разі відсутності за звітний період реакцій та ускладнень мають бути зазначені “нулі” у відповідних графах.
Територіальні СЕС – це санітарно-епідеміологічні заклади Держсанепідемслужби в Автономній Республіці Крим, областях, у містах, районах, на водному, залізничному та повітряному транспорті, об’єктах з особливим режимом роботи.
Подача  інформації про реєстрацію випадків реакцій та ускладнень здійснюється згідно з кодами можливих НППІ та строків їх розвитку (додатки 1, 2) для вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного здійснюється відповідно до додатка 3 до цієї Інструкції.
Форму узагальнених даних про наявність НППІ (реакцій та ускладнень) заповнюють лікарі ЛПЗ та територіальних СЕС. При заповненні узагальнених даних обов’язково вказуються заклад охорони здоров’я (ЛПЗ, територіальна СЕС) та період, за який надається інформація (перше півріччя та рік). Після заголовка обов’язково має бути вказана дата заповнення узагальнених даних.
Заповнювати узагальнені дані необхідно на кожну окрему серію застосованої вакцини, анатоксину та алергену туберкульозного. При цьому треба вказувати торговельну назву, найменування підприємства виробника, кількість введених доз.
Зареєстровані реакції або ускладнення слід заносити до узагальнених даних згідно з кодами можливих НППІ. За наявності клінічної ознаки реакції
або ускладнення відповідно до коду можливих НППІ вказується кількість реакцій або ускладнень, при їх відсутності проставляються нулі.
До узагальнених даних входить кількість групових реакцій та ускладнень, які розслідувалися комісією, створеною управліннями охорони здоров’я областей, міст Києва та Севастополя або Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, а також кількість ускладнень, які розслідувалися групами оперативного реагування (головною, регіональною).
Подача узагальнених даних відбувається в такі строки: з ЛПЗ до СЕС міського та районного рівнів за один місяць; до СЕС обласного, республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті за один місяць; з СЕС обласного, республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті до Департаменту імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики державного підприємства „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України” (далі - Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики) за шість місяців та за один рік.
6. Відповідальним за облік та надання інформації про реакції і ускладнення є керівник ЛПЗ, що проводить щеплення.
7. Повідомлення про групові реакції або ускладнення мають бути передані з ЛПЗ до СЕС (міського або районного рівнів), потім до СЕС обласного, республіканського, міського (міст Києва та Севастополя) рівнів та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті протягом 24 годин після їх виявлення.
8. Територіальні СЕС (обласного, республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті) інформують обласні, міські управління охорони здоров’я або Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про випадки групових реакцій або ускладнень (крім госпіталізації та летальних випадків) не пізніше ніж протягом 24-х годин після їх отримання.
9. Для розслідування групових реакцій або ускладнень (крім госпіталізації та летальних випадків) обласними та міськими управліннями охорони здоров’я або Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим створюється комісія, до складу якої входять: педіатр, терапевт, епідеміолог, імунолог, невролог дитячий/дорослий (за згодою), алерголог дитячий/дорослий (за згодою), фтизіопедіатр (за згодою). Комісія не пізніше ніж протягом 48-ми годин з початку виникнення групових реакцій або ускладнень (крім госпіталізації та летальних випадків) розпочинає розслідування (епідеміологічне та клінічне).
10. Матеріали розслідування групових реакцій та ускладнень (крім госпіталізації та летальних випадків) подаються територіальними СЕС у 3-денний строк з моменту реєстрації згідно з формою подачі інформації про випадок несприятливої події після імунізації (групові реакції та ускладнення) при використанні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного,  наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції, до Департаменту імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики.
 11. СЕС міського та районного рівнів дані результатів обліку реакцій та ускладнень з ЛПЗ, що проводять щеплення, надають до СЕС (обласного, республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті) один раз на місяць. СЕС обласного, республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті узагальнюють дані обліку реакцій і ускладнень за I півріччя та за рік і надають їх Департаменту імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики до 5 серпня поточного року та 5 лютого наступного року згідно з додатком 3 до цієї Інструкції. За відсутності НППІ у відповідних графах проставляються „нулі”.
12. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики узагальнює отримані дані реакцій і ускладнень за I півріччя і за рік та інформує епідеміологічні відділи СЕС обласного, республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті про результати моніторингу вакцин, анатоксинів, алергену туберкульозного за звітний період.
13. Епідеміологічні відділи територіальних СЕС усіх рівнів разом з місцевими управліннями охорони здоров’я зобов’язані інформувати ЛПЗ про результати моніторингу вакцин, анатоксинів, алергену туберкульозного за звітний період.
14. У разі госпіталізації або летального випадку у післявакцинальному періоді розслідування проводиться групами оперативного реагування відповідно до Положення про групу оперативного реагування на несприятливі події після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного у разі госпіталізації або летального випадку, затвердженого цим наказом.

ІІІ. Аналіз інформації про НППІ

1. Аналіз моніторингу за НППІ в Україні здійснює Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики.
2. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики проводить моніторинг щодо повноти виявлення, реєстрації реакцій та ускладнень, а також бере участь у розслідуванні НППІ.
3. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики подає до Управління громадського здоров‘я та санітарно-епідемічного благополуччя населення МОЗ України (далі - Управління) звіт за результатами моніторингу реакцій і ускладнень (до 20 вересня – за півріччя, до 20 березня наступного року – за рік).
4. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики подає оперативну інформацію про випадки групових реакцій, випадки госпіталізації, летальні випадки, які можуть бути пов’язані із щепленням, до Управління для вирішення питання про подальше застосування вакцини, анатоксину та алергену туберкульозного конкретного виробника.
5. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики інформує Управління про необхідність призупинення використання конкретної серії вакцини, анатоксину, алергену туберкульозного в регіоні, звідки отримано повідомлення про випадки групових реакцій та ускладнень, госпіталізації, про летальні випадки, які можуть бути пов’язані із щепленням, або в Україні, якщо вони отримані з кількох регіонів, з подальшим вирішенням протягом не більше ніж двох місяців можливості та/або доцільності подальшого застосування конкретної серії вакцини в медичній практиці в Україні.

IV. Аналіз епідеміологічної ефективності вакцин, анатоксинів
 
            1. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики здійснює моніторинг
 щодо реєстрації випадків інфекційного захворювання у осіб, які раніше були щеплені проти відповідної інфекції.
            2. Лікар-епідеміолог територіальної СЕС, отримавши повідомлення про інфекційне захворювання,
 проводить епідеміологічне розслідування на місці. Якщо під час епідеміологічного розслідування з’ясовується,
 що має місце випадок інфекційного захворювання у щепленого, лікар-епідеміолог заповнює
 Повідомлення про захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики,
 у щеплених, затверджене наказом МОЗ України від 17.01.2008 № 19. 
            Один раз на місяць СЕС міського та районного рівнів подає інформацію до СЕС обласного, 
республіканського рівнів, міст Києва, Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті,
 заповнюючи Карту епідрозслідування захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної
 імунопрофілактики, у щеплених, затверджену  наказом МОЗ України від
 17.01.2008 № 19, на кожен випадок інфекційного захворювання.
            3. Епідеміологічні відділи СЕС обласного, республіканського рівнів, міст Києва,
 Севастополя та СЕС на водному, залізничному, повітряному транспорті узагальнюють отриману інформацію 
та один раз на рік надають інформацію про випадки інфекційного захворювання серед раніше щеплених осіб до
 Департаменту імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики не пізніше 5 лютого наступного року 
разом з річними звітами про післявакцинальні реакції та ускладнення.

         Загальний звіт по картах епідрозслідування захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами специфічної імунопрофілактики, у щеплених, форма якого затверджена наказом МОЗ України від 17.01.2008   № 19, подається факсом або на електронному носії.

            
 
4. Аналіз інформації відносно епідеміологічної ефективності вакцин та анатоксинів в
 Україні здійснює Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики.  
            5. Департамент імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики подає до Управління 
загальний звіт по картах епідрозслідування захворювання на інфекційні хвороби, що керуються засобами
 специфічної імунопрофілактики, у щеплених, форма якого затверджена наказом МОЗ України від
 17.01.2008 № 19, за звітний період  (до 20-го березня наступного року).

 

Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення

 

С.І. Осташко

 

Начальник Управління громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення

А.А. Григоренко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
16.09.2011595

 

 

ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПРОТИПОКАЗАНЬ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

Вакцини

Протипоказання

Усі вакцини та анатоксини

Тяжкі ускладнення від попередньої дози у вигляді анафілактичної реакції або токсичної еритеми.
Алергічна реакція на будь-який компонент вакцини, анатоксину.
Органічні прогресуючі захворювання нервової системи, гідроцефалія та гідроцефальний синдром у ступені декомпенсації, епілепсія, епілептичний синдром із судомами не рідше ніж 2 рази на місяць.
Гостре захворювання або загострення хронічного захворювання.
Вроджені комбіновані імунодефіцити, первинна гіпогаммаглобулінемія.
Імуносупресивна терапія

Усі живі вакцини

Транзиторна гіпогаммаглобулінемія та злоякісні новоутворення, вагітність, ВІЛ-інфекція (відповідно до глави 3 розділу ІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого цим наказом)

БЦЖ – м

БЦЖ

БЦЖ – м, БЦЖ

 

 

Маса тіла дитини менше 2000 г.

Маса тіла дитини менше 2500 г.

Ускладнення на попереднє введення вакцини (лімфаденіт, холодний абсцес, виразка шкіри більше 10 мм у діаметрі, келоїдний рубець,  БЦЖ-остит, генералізована БЦЖ-інфекція).
Тубінфікування та туберкульоз в анамнезі. Дефекти системи фагоцитозу.
Генералізована БЦЖ-інфекція, БЦЖ-остит, виявлені у інших дітей у сім’ї

Продовження таблиці


Вакцини

Протипоказання

ОПВ

 

ОПВ не вводиться особам з селективним IgA -імунодефіцитом. Особам, яким протипоказано введення живих вакцин, а також членам їхніх родин рекомендовано проведення щеплення інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ)

Проти кашлюку

Судоми в анамнезі (вакцинація проводиться АДП або вакциною з ацелюлярним кашлюковим компонентом)

Жива вакцина проти кору, жива паротитна вакцина, вакцина проти краснухи або тривакцина (кір, паротит, краснуха)

Алергічні реакції на аміноглікозиди.
Анафілактичні реакції на яєчний білок.
Введення препаратів крові

  1.  Основним критерієм при вирішенні питання щодо протипоказань до введення конкретної вакцини є перелік протипоказань, визначений в інструкції про її застосування.
  2. Планові вакцинації вакциною, анатоксином відкладаються до закінчення гострих проявів захворювання та загострення хронічних захворювань і проводяться після одужання або під час ремісії хронічного захворювання.
  3. Імуносупресивна терапія – терапія, що проводиться цитостатичними препаратами, у тому числі монотерапія циклоспорином А та іншими кортикостероїдами в імуносупресивних дозах, променева терапія. Терапія кортикостероїдами визнається імуносупресивною, якщо з розрахунку на преднізолон складає більше 1мг/кг/добу та триває більше 14-ти діб за умов системного використання. Планові щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення терапії, щеплення живими вакцинами не раніше ніж через 1 місяць після припинення терапії. Якщо тривалість терапії кортикостероїдами складає менше 14-ти діб незалежно від дози або більше 14-ти діб при дозі за преднізолоном менше 1мг/кг/добу, або використовується як замісна терапія, або використовується місцево, то така терапія не визнається імуносупресивною та не є протипоказанням до проведення планового щеплення.
  4. Після щеплення оральною поліомієлітною вакциною (далі - ОПВ) пропонується обмежити парентеральні втручання протягом 40 діб.
  5. Проведення щеплень для профілактики кору, паротиту та краснухи після введення препаратів крові (цільна кров, плазма, препарати імуноглобулінів, еритроцитарна маса), за винятком відмитих еритроцитів, можливе в терміни, що вказані в інструкції про застосування препарату, але не раніше ніж через 3 місяці. Після екстреної профілактики правця протиправцевим людським імуноглобуліном новонародженим вакцинація БЦЖ проводиться за загальноприйнятою схемою. Якщо інтервал між щепленням проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та уведенням препарату крові з лікувально-профілактичною метою менше 14-ти днів, щеплення проти цих інфекцій слід повторити.

 

Рекомендовані інтервали між вакцинацією для профілактики кору, паротиту, краснухи і вітряної віспи та введенням препаратів крові, що містять специфічні антитіла
                                                     

Препарат/показання до застосування препарату

Рекомендований інтервал (місяців)

Екстрена імунопрофілактика правця імуноглобуліном людини протиправцевим

3

Пасивна імунопрофілактика гепатиту А нормальним імуноглобуліном людини

3

Пасивна імунопрофілактика гепатиту В специфічним імуноглобуліном проти гепатиту В

3

Пасивна імунопрофілактика кору нормальним імуноглобуліном людини
стандартна контактному (без імунодефіциту)
з імунодефіцитом

 

5
6

Трансфузія крові;
відмиті еритроцити;
еритроцити з додаванням консерванту (adenine saline);
цільна кров (Ht 65%);
цільна кров (Ht 35-50%);
плазма/тромбоцити

 

-
6
6
6
7

Імуноглобулін протицитомегаловірусний в/в

6

В/в імуноглобулін;
сепсис;
тромбоцитопенічна пурпура;
хвороба Кавасакі

 

8
10
11

Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення

С.І. Осташко

 

Начальник Управління громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення
А.А. Григоренко

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
16.09.2011595

 

 

 

 

 

КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ В УКРАЇНІ

І. Загальні положення

1. Цей Календар включає обов’язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.
Інші обов’язкові щеплення встановлюються для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров’я; проти вірусного гепатиту В осіб із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів; щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показами.

2. Обов’язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв’язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

3. У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об’єктах можуть проводитися обов’язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.

4. З метою специфічної профілактики інфекційних хвороб особи, які бажають зробити щеплення, для яких є медичні імунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні, можуть зробити щеплення за направленням лікаря.

5. У цьому Календарі терміни вживаються в такому значенні:
вакцинація (щеплення, імунізація) - створення штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини чи анатоксину;
ревакцинація – повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету у людини до певних інфекційних хвороб;

первинний вакцинальний комплекс - курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб.

6. За наявності зареєстрованих комбінованих вакцин, до складу яких входять антигени для профілактики інфекцій, визначених цим Календарем, вакцинація проводиться комбінованими вакцинами.

 


ІІ. Порядок проведення щеплень
1. Щеплення за віком

Вік

Щеплення проти

1 день

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

3-5 днів

Туберкульозу 1

 

 

 

 

 

1 міс.

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

3 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

4 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

5міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

 

 

6 міс.

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

12 міс.

 

 

 

 

 

Кору, краснухи, паротиту 6

18 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

6 років

 

 

Дифтерії,
правця 3

Поліо-мієліту 4

 

Кору, краснухи, паротиту 6

7 років

Туберкульозу 1

 

 

 

 

 

14 років

 

 

Дифтерії, правця 3

Поліо-мієліту 4

 

 

18 років

 

 

Дифтерії, правця 3

 

 

 

23 роки

 

 

Дифтерії 3

 

 

 

28 років

 

 

Дифтерії, правця 3
(надалі - кожні 10 років)

 

 

 

 
 
1 Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань.
 Вакцинація проводиться на 3-5-у добу життя дитини (не раніше 48-ї години після народження).
 Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла  2000 г необхідно застосовувати вакцину для
профілактики туберкульозу із зменшеним вмістом антигену (далі - БЦЖ-м).
Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями 
та іншими парентеральними маніпуляціями.
Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в 
закладах охорони здоров’я.
Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення 
проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики
 туберкульозу (далі – БЦЖ).
Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без
 попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ дитині 
слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.
З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2-а туберкуліновими одиницями туберкуліну
 застосовується для всіх дітей з 12-місячного віку систематично раз на рік незалежно
 від попереднього результату.
Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 років з негативним
 результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.
У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну,
 при проведенні туберкулінодіагностики за віком її необхідно планувати до проведення 
профілактичних щеплень. У разі якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після
 проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не
 раніше ніж через один місяць після щеплення. 
 
2 Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації
 дітей проти гепатиту В використовується схема: 0 (перша доба)-1-6 місяців життя дитини.
  Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів,
 вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 
(0 - перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим
 та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць,
 третім та четвертими щепленнями – 5 місяців).
  Особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком,
 наведені у главі 2 цього розділу. 
 
3 Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком у 3 місяці
 (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 5 місяців (третє щеплення) та 18 місяців
 (четверте щеплення). 
Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями вакциною проти кашлюку, дифтерії,
 правця становить щонайменше 1 місяць. Інтервал між третім і четвертим щепленнями
 повинен становити не менше 12 місяців.
 
 
Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини
 як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.
Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти даної хвороби.
Вакцинація проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.
Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином 
дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 14 років та у 18 років – анатоксином 
дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі - АДП-М). 
Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені,
 проводять АДП-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові
 ревакцинації дорослих проводяться АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від
 попереднього щеплення АДП-М.
Особливості вакцинації дітей проти кашлюку, дифтерії та правця, що не отримали
 щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.
 
4 Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі - ІПВ) застосовується
 для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної
 вакцини (далі - ОПВ) - для всіх наступних щеплень за цим Календарем. 
Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (щеплення за віком - 5 місяців,
18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.
Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і у складі 
комбінованих вакцин. 
Дітям, які перебувають у сімейному оточенні з ВІЛ - інфікованими або з особами, 
котрим протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.
Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком,
 наведені у главі 2 цього розділу.
Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, планові операції протягом 40 днів,
 виключити контакт з особами, котрим протипоказано введення ОПВ.
 
5Вакцинація дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою 
Haemophilus influenzae тип b (далі - Hib-вакцина), може проводитись
 моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib–компонент.
 При використанні Hib-вакцини для первинної вакцинації необхідно надавати 
перевагу комбінованим вакцинам з  Hib–компонентом.
Щеплення для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus
influenzae тип b, слід проводити за схемою 3-4-18 місяців.
 
 
 
Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. 
У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи
 ризику відповідно до глави 4 цього розділу.
Особливості вакцинації для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus
 influenzae тип b, дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі
 2 цього розділу.
 
6Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться
 у віці 12 місяців. Друге щеплення - у віці 6 років. 
Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12
 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років.
 У цьому разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між дозами мінімального
 інтервалу. 
Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є 
протипоказанням до щеплення.
Особливості вакцинації дітей проти кору, епідемічного паротиту, краснухи з
 порушенням цього Календаря наведені у главі 2 цього розділу. 
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи осіб старше 18 років,
 що не отримали щеплення за віком, наведена у розділах ІІІ та IV цього Календаря.

Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів між дозами        відповідно до глави 2 цього розділу.

 
2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
 
1. При вирішенні питання про щеплення дітей з порушенням цього       
Календаря необхідно планувати вакцинацію з дотриманням таких мінімальних інтервалів:
1.1. Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза,
 незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає
 за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.
1.2. Мінімальний інтервал – інтервал, який допускається до введення вакцини 
проти однієї і тієї ж інфекції особам з порушенням цього Календаря. Введена чергова 
доза вакцини з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. 
При виборі схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією виробника про застосування вакцини.
 
Для дітей віком від 3 місяців до 6 років 11 місяців 29 днів
Вакцини
Мінімальний інтервал між дозами
1-2-а дози
2-3-я дози
3-4-а дози
АКДП1, АаКДП1
1 місяць
1 місяць
6 місяців
АДП
1 місяць
9 місяців
 
Проти поліомієліту2
1 місяць
1 місяць
6 місяців

 

Продовження таблиці

_________________ 
1 Вакцина АаКДП  та АКДП використовується для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів.  
Якщо дитина не була щеплена відповідно до Календаря за віком до 6 років 11 місяців 29 днів,
 для профілактики кашлюку можна застосовувати вакцини як з цільноклітинним, так і  з 
ацелюлярним кашлюковим компонентом за схемою, яка наведена у таблиці. Щеплення дітей до 
7 років з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина 
встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. 
У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 
29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй вказаного віку.
2 Якщо остання доза вакцинального комплексу (перша ревакцинація) збігається з віком 
проведення ревакцинації у 6 років або 14 років, перша ревакцинація зараховується як 
ревакцинація за віком у 6 років або в 14 років.
Щеплення дітей з порушенням цього Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку,
 щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти поліомієліту до 17 років 11
 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти поліомієліту дитиною 
до 17 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до
 виповнення їй вказаного віку.
 
 
Особам старше 18 років вакцинація проводиться за епідемічними показаннями.
3Якщо дитина не отримала першу дозу вакцини проти гепатиту В в пологовому стаціонарі або
 родопомічному закладі, вакцинація проводиться в  амбулаторних закладах охорони здоров’я
 в будь-якому віці (лише для дітей, народжених починаючи з 2002 року). 
Якщо вакцинація розпочинається пізніше 3-х місяців життя дитини з використанням 
комбінованих вакцин, до складу яких входить вакцина проти гепатиту В, щеплення 
плануються з урахуванням мінімального інтервалу між дозами. Вакцинація проти гепатиту
 В вважається завершеною при отриманні особою щонайменше трьох щеплень. 
Діти, які не були раніше щеплені проти гепатиту В, підлягають вакцинації у віці 14 років. 
4 Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців 
та в 6 років, щеплення починають у будь-якому віці до 18 років, дитина має отримати дві
 дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу введення. 
Введення другої дози вакцини для профілактики кору, паротиту, краснухи (далі – КПК)
 передбачене за віком у 6 років. Якщо перша доза вакцини КПК вводиться менше ніж за
 місяць до 6 років, друга доза вакцини вводиться не раніше ніж через 1 місяць.
5 Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів.
 У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику
 відповідно до глави 4 цього розділу.
6Дітям старше 7 років та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо
 вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово (інтервал між першим і другим 
щепленнями має становити 30–45 днів, між другим і третім — 6–12 місяців). 
Ревакцинація дітей у віці 15-18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем,
 здійснюється з мінімальним інтервалом 3 роки після останнього щеплення для 
профілактики дифтерії та правця. 
 
2. При плануванні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для
 профілактики різних інфекційних хвороб необхідно дотримуватися таких особливостей:
1Відповідно до інструкції про застосування вакцин та/або анатоксинів.
2За потреби лікар має право ввести всі вакцини, анатоксини, що показані за Каландарем
 (крім БЦЖ), за одне відвідування закладу охорони здоров'я, проводячи ін’єкції у
 різні ділянки тіла за умови, що це не суперечить інструкції про застосування
 конкретної вакцини. В іншому випадку лікар планує такі щеплення з урахуванням 
мінімальних інтервалів між введенням вакцин, анатоксинів. 
 
3. Щеплення ВІЛ-інфікованих осіб 
 
1 Вакцинація ОПВ замінюється на ІПВ протягом періоду щеплення за цим Календарем.
 ОПВ не призначається членам сім’ї ВІЛ-інфікованого, особам, що доглядають за ним.
2 Клінічна класифікація ВІЛ-інфекції у дітей (ВООЗ, 2005 рік)
3 Імунологічні категорії ВІЛ-інфекції у дітей.
 

Імунний статус

(визначення CD4+ лімфоцитів)

Вік

до 12 місяців

13-59 місяців

5 років або старше

Немає істотної  імуносупресії

≥35%

≥25%

≥500/мм3

Легка імуносупресія

25-34%

20-24%

350-499/мм3

Середньоважка імуносупресія

20-24%

15-19%

200-349мм3

Важка імуносупресія

<20%

<15%

<200/мм3

 
        1. При проведенні щеплень необхідно призначити вітаміни, що містять   
 вітамін А.
         2. Щеплення проводяться в амбулаторно-поліклінічних або 
стаціонарних умовах.
        3. Пасивна імунопрофілактика препаратами імуноглобулінів 
осіб з ВІЛ/СНІДом 
проводиться за епідемічними показаннями обов’язково незалежно від
 попередньо проведеної активної імунопрофілактики.
        4. Особи з ВІЛ-інфекцією підлягають обов’язковому додатковому 
щепленню, що передбачено в главі 4 цього розділу.
 

4. Щеплення за станом здоров’я

Щеплення за станом здоров’я є обов’язковими в медичному супроводі пацієнтів з високим ризиком виникнення та тяжким перебігом інфекції, щеплення для профілактики якої не передбачені в главі 1 цього розділу.

 
Схема щеплення осіб за станом здоров'я
 

Гепатиту А

Щеплення проводиться особам старше 12 місяців дворазово з інтервалом у 6 місяців

Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного ґенезу)

 

Трансплантація печінки

Оптимально провести щеплення до трансплантації або через 6 місяців після трансплантації

5. Схема вакцинації проти вірусного гепатиту В осіб із злоякісними новоутвореннями, осіб, що перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові довготривалі переливання донорської крові або її препаратів

Вакцинація

Термін вакцинації

Примітки

Перша

Розпочинається у будь-якому віці

Щеплення проводиться подвійною дозою вакцини в амбулаторних умовах або в спеціалізованому відділенні, де дитина отримує перший курс лікування, якщо вона не щеплена раніше.
Особи HBsAg “+” (позитивні) також підлягають вакцинації

Друга

Через 1 місяць після першої вакцинації

Третя

Через 1 місяць після другої вакцинації

Четверта

Через 4 місяці після третьої вакцинації

ІІІ. Рекомендовані щеплення

Щеплення для профілактики

Групи, що підлягають щепленню

Вітряної віспи

здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;
 діти при вступі до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;
 працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу

Гепатиту А

персонал установ громадського харчування та  підприємств харчової промисловості, який бере участь у приготуванні (виробництві), транспортуванні та реалізації продуктів харчування;
військовослужбовці, співробітники МВС України, пожежники, персонал служб спеціального призначення (оперативні служби);
 персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд;


Продовження таблиці

 

 особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;
особи, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно, ВІЛ-інфіковані;
 особи, що проживають в ендемічних регіонах щодо гепатиту А;
 особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю гепатиту А;
особи, які спілкувалися з хворим на гепатит А в осередках інфекції

Гепатиту В

медичні працівники;
військовослужбовці, співробітники МВС України, пожежники, персонал служб соціального призначення (оперативні служби);
персонал та пацієнти закритих закладів (психіатричних установ тощо);
персонал та особи, що перебувають у закладах виконання покарань;
персонал сфери послуг, що за специфікою своєї професійної діяльності може мати контакт з біологічними рідинами людини (перукарі, персонал салонів краси, масажисти тощо), а також особи, які навчаються за цими спеціальностями;
спортсмени;
особи, які вживають наркотичні речовини внутрішньовенно, ВІЛ-інфіковані, особи з венеричними захворюваннями;
 особи, які часто змінюють сексуальних партнерів; жінки, котрі надають сексуальні послуги; чоловіки, котрі мають статеві стосунки із чоловіками;
молоді люди у віці 20-40 років, у першу чергу жінки;
хворі на хронічні та онкологічні захворювання, з хронічною печінковою недостатністю;
особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю щодо гепатиту В

Грипу

військовослужбовці, будівельники, працівники Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ, медичні працівники тощо;
особи, які доглядають хворих на грип удома;
діти з 6-місячного віку;
особи похилого віку після 60 років;
трудові колективи підприємств, установ, організацій;
жінки, які, ймовірно, будуть перебувати у вагітності під час епідемії грипу;
вагітні


Продовження таблиці


Кашлюку

ревакцинація раніше вакцинованих дітей та дорослих для профілактики кашлюку

Краснухи

дорослі для профілактики краснухи, ВІЛ-інфіковані (відповідно до глави 3 розділу ІІ цього Календаря)

Епідемічного    паротиту

дорослі для профілактики епідемічного паротиту, ВІЛ-інфіковані (відповідно до  глави 3 розділу ІІ цього Календаря)

Кору

дорослі для профілактики кору, ВІЛ-інфіковані (відповідно до  глави 3 розділу ІІ цього Календаря)

Пневмококової інфекції

діти та дорослі для профілактики пневмококової інфекції;
діти із закритих колективів; 
особи похилого віку, особливо які мешкають в інтернатах

Менінгококової інфекції

діти та дорослі для профілактики менінгококової інфекції

Папіломавірусної інфекції

для запобігання виникненню цервікальної інтраепітеліальної неоплазії 2–3-го ступенів та раку шийки матки, піхви, вульви, генітальних кондилом (у чоловіків та жінок) та інших захворювань, що спричиняються вірусом папіломи людини

Ротавірусної інфекції

для профілактики гастроентеритів, що викликані ротавірусом

Захворювання, для імунопрофілактики якого існує вакцина, зареєстрована в Україні

особи, які бажають зробити щеплення в лікувально-профілактичних закладах за направленням лікаря

 Вакцинацію проводять відповідно до інструкції про застосування вакцини.

 

IV. Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями

  1. Ендемічна територія – це територія, у межах якої протягом тривалого часу реєструються непоодинокі випадки захворювання населення певною інфекційною хворобою.
  2. Ензоотична територія - територія, у межах якої протягом тривалого часу реєструються непоодинокі випадки захворювання населення певною інфекційною хворобою, переносником якої є тварина.
  3. Епідемічні показання – показання до проведення активної імунопрофілактики, що не передбачено вакцинацією за віком, у разі виникнення несприятливої епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції.

Щеплення для профілактики

Терміни початку вакцинації

Терміни ревакцинації

Примітки

Туляремії1

Починаючи з 7-ми років

Через кожні 5 років

Планову імунопрофілактику проводять окремим професійним групам і особам, які мешкають на ендемічних територіях

Бруцельозу2

Починаючи з 18-ти років

Через 1 рік

Гарячки Ку

Починаючи з 14-ти років

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

Імунопрофілактику проводять за епідпоказами

Кліщового енцефаліту

Починаючи з 4-х років

Щорічно протягом трьох років

Чуми3

Починаючи з 2-х років

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

Імунопрофілактику проводять за епідпоказами

Черевного тифу4

Починаючи з 7-ми років

Через два роки

Імунізація проводиться при визначенні території неблагополучною за 2-3 місяці до епідпідйому за рішенням головного державного санітарного лікаря відповідної території

Грипу5

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Жовтої лихоманки

Починаючи з 9-ти місяців

Через 10 років

Імунізація проводиться за 10 діб до виїзду особам, які виїжджають у країни,  ендемічні з цієї інфекції

Сказу6

При зверненні по медичну допомогу з приводу покусів, подряпин, ослизнення хворими або підозрілими щодо захворювання на сказ тваринами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

Планову імунопрофілактику проводять особам з групи ризику захворювання на сказ.
Проводиться курс щеплень вакциною і антирабічним імуноглобуліном


Продовження таблиці


Дифтерії7

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Правця

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Гепатиту А8

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Поліомієліту9

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Кору10

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Епідемічного паротиту10

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Краснухи10

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Менінгоко- кової інфекції11

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Гепатиту В12

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Сибірки

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Вітряної віспи

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 


Продовження таблиці


Кашлюку

Проводяться за епідпоказами

Згідно з інструкцією про застосування вакцини

 

Холери

з 2-х років

через 6 місяців

 

 

Щепленню підлягають:

1 Персонал пунктів, підприємств із заготівлі шкір промислових тварин, їх первинної переробки;
працівники овоче-, зерносховищ, цукрових заводів, елеваторів;
мисливці, лісники, меліоратори;
медичний персонал відділів і лабораторій особливо небезпечних інфекцій, протичумних установ, які працюють з живими культурами туляремії або зараженим матеріалом;
працівники млинів, комбікормових заводів, льонозаводів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та сировини тваринного походження, працівники, які працюють з фуражем, пастухи, рільники, меліоратори, геологи, будівельники, які працюють у природних осередках туляремії.
2 Працівники тваринницьких господарств, неблагополучних щодо бруцельозу незалежно від форми власності;
працівники м’ясокомбінатів, забійних пунктів та інших підприємств з переробки сировини й продуктів тваринництва, у які надходять сільськогосподарські тварини або сировина тваринницького походження з господарств, неблагополучних щодо бруцельозу;
спеціалісти ветеринарної медицини, які працюють з живими культурами бруцел або зараженим матеріалом, а також обслуговують господарства, неблагополучні щодо бруцельозу;
інші категорії населення у разі стійкого неблагополуччя територій згідно з рішенням територіальних закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, надзвичайних протиепідемічних та протиепізоотичних комісій.
3 Працівники лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічних станцій та працівники лабораторій ветеринарної медицини, які працюють з живими культурами сибірки або зараженим матеріалом.
4 Працівники водогінної та каналізаційної мереж.
5 Групи медичного ризику (висока можливість клінічних ускладнень грипу):
особи з хронічними захворюваннями (дихальної та серцево-судинної систем, нирок, обміну речовин);
особи віком понад 60 років;
особи, що перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку, будинках дитини тощо).
Групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом):
діти загальноосвітніх закладів;
персонал медичних закладів;
персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та будинків для громадян похилого віку тощо;
робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що перебувають у контакті з великою кількістю людей;
персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам інфекційних хвороб);
особи, які доглядають хворих на грип удома;
особи віком понад 60 років;
жінки, які, ймовірно, будуть перебувати у вагітності під час епідемії грипу;
вагітні.
6 Працівники ветеринарних лабораторій та клінік, мисливці, спеціалісти ветеринарної медицини, працівники боєнь, таксидермісти;
працівники притулків для утримання тварин;
особи при зверненні за медичною допомогою з приводу укусів, подряпин, ослизнення хворими або підозрюваними щодо захворювання на сказ тваринами.
7 При виникненні вогнища (наявність контактних осіб) дифтерії необхідно:
провести вакцинацію нещеплених осіб після закінчення карантину проти дифтерії у даному вогнищі (вакцинація та перша ревакцинація згідно з главою 1 розділу ІІ цього Календаря);
провести ревакцинацію згідно з цим Календарем щеплень особам, які підлягають ревакцинації в поточному році;
провести додаткову імунізацію особам, щепленим без порушення схеми імунізації, однією дозою АД або АД-М анатоксину згідно з цим Календарем щеплень за віком, якщо після останнього щеплення для профілактики дифтерії минуло понад рік.
8 При епідемічному підйомі захворювання:
діти від 2-х до 10-ти років, які мешкають на ендемічних територіях (середні показники захворюваності на гепатит А за останні 5 років перевищують аналогічні середні показники захворюваності по Україні більше ніж у 2 рази);
при виникненні вогнища вакцинацію контактним особам проводять протягом першого тижня;
персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж, з обслуговування каналізаційних систем та каналізаційних очисних споруд;
особи, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;
особи, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю гепатиту А.
9 У разі завезення “дикого” поліовірусу на територію України.
10 При виникненні вогнища (наявність контактних осіб) кору, епідемічного паротиту або краснухи проводять вакцинацію в перші три дні від моменту контакту дітям старше 1-го року, які не хворіли на зазначені інфекції і не були щеплені. Дорослим (у віці до 30-ти років) роблять щеплення, якщо вони не хворіли на зазначені інфекції і не отримали вакцинацію та ревакцинацію проти них.
11 При епідемічному підйомі захворюваності з генералізованими формами:
особи, які мешкають на ендемічних територіях;
у вогнищах інфекції, викликаної менінгококом відповідної серогрупи.
 12 Медичні працівники, студенти навчальних закладів, які професійно мають контакт з кров’ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції; особи, які контактували з хворими на гепатит В; реципієнти донорської крові та її препаратів; діти в дитячих будинках та будинках дитини; члени родин, у яких є хворі на гепатит В та носії вірусу гепатиту В; пацієнти з хронічними захворюваннями печінки; пацієнти, які підлягають плановому оперативному втручанню.

  1. Перелік ендемічних та ензоотичних територій визначається Міністерством охорони здоров’я України за поданням Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та санітарно-епідеміологічних станцій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських санітарно-епідеміологічних станцій і Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України.
  2. Щеплення осіб, що виїжджають за межі України, проводиться з урахуванням епідемічної ситуації в країні виїзду у відповідності до рекомендацій    ВООЗ.

Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та           санаторного забезпечення

С.І. Осташко

 

Начальник Управління громадського здоров'я та санітарно-епідемічного благополуччя населення
А.А. Григоренко

 

 

ГОЛОВНА

На початок