...Кілька місяців тому до однієї з наркологічних клінік столиці батько привів 20–ти річну доньку. У неї, студентки одного з вузів, розвинулася амфетамінова залежність. Не секрет, що серед деякої частини молоді користуються популярністю психостимулятори (так звані „клубні наркотики” типу екстазі). Ті, хто їх вживає, переконані, що вони абсолютно нешкідливі – і водночас допомагають чудово розслабитися! Однак виявилося, що дівчина вже мала солідний „стаж”. Ще три роки тому все почалося  з „невинного” куріння марихуани. На жаль,ні їй самій,ні батькові це не здавалося чимось аж надто загрозливим.  А відвідини нічних клубів частішали, до марихуани вже додалися амфетаміни...Студенткою вона тепер хіба що рахувалася. Нарешті в родині усвідомили: донька має серйозні проблеми. Після розмови з лікарем вона ніби погодилася на лікування. Тільки, мовляв, треба ще кілька днів, аби вирішити деякі питання. Батько просив потримати місце у клініці. Але...  Минув тиждень, другий. І, нарешті, дзвінок. Виявилося, що лікувати вже нікого – дівчина померла від передозування.
Проблема наркозалежності щороку стає в Україні все більш актуальною. Ситуація набуває загрозливих розмірів і, окрім медико– соціальної, є також проблемою національної безпеки . Адже тривалість життя наркоманів, згідно даних ряду досліджень, становить ледь більше 30–ти років, з яких понад 8–10 років припадає на активне вживання наркотичних речовин.  Таким чином, проблема наркоманії торкається в першу чергу молоді працездатного віку, що й зумовлює її величезне соціальне значення. Спеціальними дослідженнями встановлено ряд факторів, які підштовхують молодь до вживання наркотичних засобів – цікавість, бажання отримати нові відчуття, приклад друзів, іноді – примус. Першим же кроком наркотизації, так би мовити, „стартовим майданчиком”, є досвід куріння та вживання алкоголю. Навпаки, вірогідність формування наркозалежності серед підлітків, які не курять та не вживають алкоголю, не досягає й одного відсотка. Згідно даних наркологічної служби м. Києва на 01.01.2007р., кількість офіційно зареєстрованих хворих на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин становить 30809 осіб. Загальне ж число реєстрованих осіб з алкогольними проблемами в м. Києві станом на 01.01.2007 р. налічує 21317 осіб. Понад 30 % з них – люди працездатного віку. Окрім психозів, вони мають також обтяжливу соматичну патологію, зокрема серцеву та печінкову недостатність. Поширенню алкогольної та тютюнової залежності безумовно сприяє масована реклама відповідних виробів по телевізору та на вуличних біг–бордах. Що стосується безпосередньо наркотичної ситуації в столиці, то на 01.01.2007р. кількість офіційно зареєстрованих хворих на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання наркотичних речовин становить 9393 особи. Понад 90% з них є людьми активного віку (що відповідає загальній ситуації в країні). Більш ніж 80 % тих, хто вживає наркотичні засоби в м. Києві, це, здебільшого, особи від 18 до 28 років. Кількісне співвідношення чоловіків до жінок становить 6 до 1. На жаль, багато хто не усвідомлює повною мірою небезпеки розвитку наркотичної залежності. Наркоманія – хвороба, яка не має соціальних меж, наркоманом може стати особа з цілком благополучної родини. І не варто сподіватись на те, що молода людина, спробувавши наркотики хоча б 2 –3 рази, легко позбудеться „поганої звички”. Не всі дорослі розуміють ступінь ризику для власних дітей, вважаючи перші спроби вживання наркоречовин таким собі „дрібним бешкетуванням” . І наївно думають при цьому, що достатньо покарати „нащадка” або взяти з нього чесне слово... Але їхня дитина вже потрапила до підступної і жорстокої пастки, яка веде до прірви! Медичні та психологічні проблеми наркомана згубно впливають  на родинне життя, провокують конфлікти, насильство в родині, призводять до сексуальних розладів. Вживання наркотиків сприяє поширенню ВІЛ–інфекції, венеричних захворювань, вірусного гепатиту, проституції. Близько 70% загального числа ВІЛ–інфікованих – це наркомани. Беззаперечним є негативний вплив наркозалежності батьків на здоров’я майбутніх дітей. Цілком природнім виглядає зв’язок наркоманії з кримінальними вчинками. Залежна людина втягується в наркобізнес, стаючи в пошуках засобів для придбання чергової дози наркоторгівцем. Тривожним  явищем є також формування у молодіжному середовищі особливої субкультури, яка вважає вживання наркотиків природньою і безпечною справою. З усього вищесказаного випливає, що позбавитися фізіологічної, а тим більше психологічної залежності від наркотиків неможливо без кваліфікованого лікування. Причому зняття саме психологічної залежності – найбільш складне і довготривале  завдання. Тут потрібен глибоко індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Стаціонарна допомога наркологічним хворим у м. Києві надається: діагностично – детоксикаційною клінікою „Крок” (пров. Деміївський, 5а, тел. 524–44–71), лікувально–реабілітаційною клінікою „Віта” (вул. Качалова, 5, тел. 404–36–96), стаціонарною терапевтичною спільнотою „Маріїна школа” (вул. Відпочинку, 18 тел. 450–91–74), кризовими наркологічними відділеннями „Лівобережне” та „Правобережне”. Наркологічні відділення розташовані в різних районах міста, більшість працює в цілодобовому режимі. Зміст клінічної допомоги вказаних підрозділів є різним. Стаціонари та денні стаціонари об’єднані в цілісний лікувально–реабілітаційний комплекс. Так, наприклад, у ДДК „Крок” надається ургентна допомога найважчим хворим, а подальша реабілітаційна робота проводиться у клініках „Віта” чи „Маріїна школа”. Основний наркологічний заклад столиці – це КМНКЛ „Соціотерапія” (пров. Деміївський, 5А), яка має 3 денних стаціонари (у Святошинському, Дніпровському, та Голосіївському районах). Наркологічний центр „Атос” (вул. Вишгородська, 32/2, тел. 430–77–59) надає анонімну спеціалізовану допомогу особам з наркологічною, алкогольною, ігровою та іншими видами залежності. У нашому місті спільно з Київським центром соціальних служб для молоді працює в цілодобовому режимі  інформаційна консультативна соціально–наркологічна приймальня (вул. Довженка, 2, тел. 456–11–28). В процесі проведення безкоштовної реабілітації та ресоціалізації наркологічних хворих беруть участь також громадські організації – клуб взаємодопомоги „Еней” (пров. Шевченка, 13/21–в, тел. 279–72–97), клуб Анонімних Алкоголіків, клуб Анонімних Наркоманів. Профілактична робота проводиться в декількох напрямках для різних вікових груп. Особлива увага приділяється „дітям вулиці” та сиротам. Відпрацьовано механізм взаємодії Кримінальної міліції з соціальною службою, зокрема на базі Інформаційно–консультативної соціально–наркологічної приймальні. Цілком очевидно – успішна боротьба з наркоманією вимагає скоординованих зусиль як державних, так і громадських організацій. Київський міський Центр здоров’я  (КМЦЗ) постійно працює над впровадженням сучасних технологій здорового способу життя. Тут проводиться широка антинаркотична (в т.ч. антитютюнова та антиалкогольна) пропаганда, відбуваються лекції, тренінги. Особлива увага приділяється роботі з молоддю. Волонтери, які пройшли підготовчі курси на базі КМЦЗ, займаються профілактичною роботою в навчальних закладах, таборах відпочинку для дітей .

 

 

В.о. головного лікаря              ппппппппппппппппппп                         О.Стойка

 

ГОЛОВНА

На початок

Тут Ви можете залишити Ваші коментарі