ВІТАМІНИ І ЇХНЯ НЕДОСТАТНІСТЬ

Навесні важливо звернути увагу на нестачу вітамінів в організмі людини. Усі знають про те, наскільки важливо, щоб вітаміни надходили в організм у достатній кількості. Насамперед, ви повинні знати, що вітамінна недостатність – це патологічний стан, обумовлений недостатньою кількістю в організмі вітаміну або комплексу вітамінів. Це може бути зумовлено трьома причинами – недостатнім надходженням вітамінів з їжею, недостатнім їх засвоєнням  організмом, або підвищеним обміном речовин у людини (вагітність, фізичне або психічне навантаження тощо). Розрізняють три стадії вітамінної недостатності. Перша – прегіповітаміноз або субнормальна забезпеченість вітамінами. Інакше кажучи, дефіцит вітамінів на цій стадії підтверджується тільки лабораторними методами. Друга – гіповітаміноз, коли є наявною специфічна клінічна картина недостатності того або іншого вітаміну. Третя – авітаміноз, крайня ступень вітамінної недостатності.
Звичайно, в економічно розвинених країнах авітамінози зустрічаються рідко. Але гіповітамінози зустрічаються досить часто, у першу чергу в дітей, осіб літнього віку, вагітних. Якщо у вашій родині є вище перераховані особи, то ви повинні особливо уважно ставитися саме до них. Для чоловіків, що займаються спортом, що виконують важку фізичну роботу або страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту, також характерний гіповітаміноз. Ви повинні пам'ятати, що інтенсивне фізичне навантаження, особливі кліматичні умови, інфекційні захворювання, інтоксикації, захворювання внутрішніх органів й ендокринних залоз, підвищують потребу організму у вітамінах. При перших ознаках гіповітамінозу відразу ж звертайтеся до лікаря!
Всі вітаміни діляться на: жиророзчинні – А, D, Е, К та водоррозчинні – С, Р, В1, В2, В6, РР, В12, фолієва кислота, пантотенова кислота, біотин. В окрему групу виділяють витамоноподобні сполуки.
Недостатність вітаміну А.
Спостерігається сухість у порожнині рота й носа, сухість шкіри, її шелушение, підвищене випадання волось. Погіршується сутінковий зір - "куряча сліпота". Одночасно можливий біль в очах при яскравому висвітленні й сухість конъюнктивы із втратою властивого їй блиску. Характерна похилість до захворювань дихальних шляхів і кишечнику. Добова потреба здорової людини у вітаміні А становить 1,5мг (5000МЕ). Вітамін А надходить в організм із їжею як у чистому виді, так й у вигляді провітамінів - каротиноидов. Основні джерела ретинолу - тваринні жири, м'ясо, риба, яйця, молоко, молочні продукти. Ретинол утримується в полівітамінних препаратах - ундевит, аэровит, гендевит, декамевит. Для профілактики гіповітамінозу А треба правильно, раціонально харчуватися й курсами приймати препарати ретинолу, добова доза 5000МЕ, протягом 2-3 тижнів. До й після проведеного профілактичного курсу доцільно визначити зміст у сироватці крові ретинолу або каротину.
Недостатність вітаміну В1.
Характерні погіршення апетиту, нудота, схильність до запорів, парестезії в ногах, біль в литках при ходьбі, погіршення сну, дратівливість, плаксивість, зниження фізичної й психічної працездатності. При крайньому ступені авітамінозу тіаміну розвивається хвороба з екзотичною назвою - бери-бери. Вона більше поширена в країнах Східної й Південно-Східної Азії. Для нашої країни більше характерний гіповітаміноз, що, в основному, спостерігається в людей, що страждають захворюваннями шлунково-кишкового тракту, хронічним алкоголізмом, ендокринними захворюваннями. Добова потреба – 1,4-2,4 мг. Основні джерела – зернові й бобові культури, печінка, бруньки, нежирна свинина. Ви повинні пам'ятати, що недостатність тіаміну часто сполучається з дефіцитом інших вітамінів групи В.
Недостатність вітаміну В2.
В основному пошкоджуються слизові оболонки рота, очей, шкіра. Рання ознака – так називані "заїди" у куточках рота. Слизова оболонка губ припухає, на ній з'являються тріщини, облямівка губ стає червоною. Може з'явитися печіння в язиці, його почервоніння, язик здобуває характер "полірованого". Нерідко дефіцит вітаміну В2 супроводжує такі хвороби, як вірусний гепатит, цироз печінки, алкоголізм, деякі захворювання кишечнику й хвороби ендокринної системи. Добова потреба – 1,9-3 мг. Основні джерела - зернові й бобові культури, печінка, бруньки, м'ясо, молочні продукти, яйця. Профілактика – раціональна дієта, збагачена вітаміном В2. Також із профілактичною метою проводять курси рибофлавіну по 5-10 мг протягом 2-3 тижнів.
Недостатність нікотинової кислоти або вітаміну РР або В3.
Захворювання, викликане дефіцитом цього вітаміну, називається пелагра. Вона, в основному, спостерігається в деяких країнах Азії й Африки, де люди харчуються переважно кукурудзою. У нашій країні найбільш характерні гіповітамінози, що спостерігаються при захворюваннях органів травлення, невритах, отруєннях свинцем і т.д. У неважких випадках гіповітаміноз вітаміну РР протікає з помірною слабістю, погіршенням апетиту, невеликим схудненням, нестійким стільцем і появою еритеми на особі й кистях рук. Навесні під впливом сонячного опромінення звичайно спостерігається загострення хвороби, особливо її шкірних проявів. Добова потреба – 20-25 мг. Основні джерела – яловичина, печінка, бруньки, риба – лосось, оселедець, зернові продукти. Основа профілактики - раціональне харчування.
Недостатність вітаміну В6.
Більшість випадків гіповітамінозу в дорослих – вторинні, тобто, спостерігаються при алкоголізмі, поліневриті, паркінсонізмі, епілепсії, себорейному дерматиті, анеміях, ревматизмі, хронічному гепатиті й ін. Симптоми практично ті ж, що й при недостатності вітаміну В2. Добова потреба - 1,5-2,8 мг. Основні джерела ті ж, що й для вітаміну В2.
Недостатність аскорбінової кислоти або вітаміну С.
Важкий дефіцит приводить до розвитку цинги. Гіповітаміноз С залишається найбільш частою й найбільш значимою формою вітамінної недостатності для дорослих. Він може розвиватися як при недостатньому надходженні вітаміну з їжею, так і при алкоголізмі, прийомі ацетилсаліцилової кислоти, підвищеному фізичному навантаженню й ін. Симптоматика гіповітамінозу бідна – помірна слабкість, швидка стомлюваність, погіршення апетиту, ломота в м'язах ніг, схильність до кровотеч із ясен, іноді спостерігається сухість шкіри. Добова потреба – 55-100мг. Основні джерела - перець, зелена цибуля, томати, капуста, особливо, брюссельська, салат, чорна й червона смородина, шипшина, картопля, цитрусові. При гіповітамінозі показані повноцінне збалансоване харчування, багате вітамінами, і препарати аскорбінової кислоти. З метою профілактики застосовують аскорбінову кислоту в таблетках і драже по 0,05-0,1 г/доб., настій шипшини, лимони. Широко використають полівітамінні препарати - гексавіт, ундевіт.
Недостатність вітаміну В12.
Зустрічається в різних країнах, звичайно в осіб середнього й літнього віку. Відзначено частішання цієї хвороби в людей, що не вживають у їжу м'ясних і молочних продуктів, наприклад, дуже строгих вегетаріанців. Частіше недостатність вітаміну В12 носить ендогенний характер, тобто, пов'язана з патологією шлунково-кишкового тракту. Недостатність вітаміну проявляється поразкою кровотворної тканини, у вигляді анемії, травної й нервової систем. Першими ознаками можуть бути: погіршення апетиту, нестійкий стілець, блідість шкіри й слизових оболонок, відчуття легкого печіння в язиці, почервоніння його кінчика. Особливо уважними, у плані дефіциту вітаміну В12, повинні бути люди, які перенесли операції на шлунку, кишковику, при важких захворюваннях кишковика. Добова потреба – 3 мг. У найбільшій кількості вітамін утримується в печінці риб і рогатої худоби, нирках, значно менше його в м’ясі, яйцях, молоці, сої. Профілактика забезпечується раціональним харчуванням, що включає м’ясні й рибні продукти. Вегетаріанцям корисне включення в раціон молока й сої.

Лікар -санолог Київського міського центру здоров’я Наталя Самійленко

 

ГОЛОВНА

На початок