32-а річниця трагедії на Чорнобильській атомній станції –
26 квітня 2018 року

На виконання наказу Департаменту охорони здоров’я від 22 березня 2018 року №267 «Про проведення в місті Києві заходів, пов’язаних з 32 роковинами Чорнобильської катастрофи (ЧАЕС) 26 квітня 2018 року» у Київському міському центрі радіаційного захисту населення (вул. Пушкінська, 40) 17 березня 2018 року буде проведено день відкритих дверей для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС. Для ліквідаторів-інвалідів І групи будуть організовані медичні огляди вдома. У закладах охорони здоров’я міста Києва з 23 по 27 квітня 2018 року буде проводитись тиждень здоров’я для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС: огляд спеціалістів, діагностичні дослідження. План заходів опубліковано на веб-сайті Департаменту охорони здоров’я

Аварія на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року в Україні, сколихнула світ і змінила світогляд людей. Згідно зі шкалою подій на атомних електростанціях, розробленою Міжнародним агентством із атомної енергетики, Чорнобильська аварія відноситься до VII рівня (глобальна). Тридцять два роки тому «мирний атом» зруйнував величезну споруду масою близько 10 тисяч тон - ІV реактор Чорнобильської атомної електростанції, найпотужнішої в той час у Радянському Союзі. Перед аварією в реакторі було 192 т урану. В результаті вибуху і аварійного викиду в навколишнє середовище надійшло 30 кілограмів високоактивних радіоактивних речовин. Вибух однієї мегатонної атомної бомби постачає у довкілля лише 60-65 грамів радіоізотопів, тобто у 500 разів менше. Загальна площа радіоактивно забрудненої території зі щільністю 5Кі/км2 перевищувала 2,5 млн. га. Наслідки аварії виявились особливо тяжкими для населення зони Полісся і північної частини Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської і Чернігівської областей - території, котра зазнала найбільшого радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Аварія супроводжувалася численними людськими жертвами, переселенням 300 тис. мешканців із зони відселення, виведенням із господарського обігу мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь і лісів, появою майже в центрі України двох «мертвих» міст і 75 покинутих сіл та інших населених пунктів. Евакуація і переселення були дуже травматичними для людей і поєднались з дією радіаційного фактору у проявах медичних наслідків аварії.
Протистояли розповсюдженню радіоактивного забруднення 350 тис. ліквідаторів із числа військовослужбовців, працівників АЕС, міліції та пожежників. Сильне опромінення в перший день отримали 1 тис. персоналу на площадці реактора і аварійні працівники. Гостра променева хвороба діагностована у 134 осіб. Високі дози отримали 240 тис. ліквідаторів в 30-кілометровій зоні. Пізніше кількість зареєстрованих ліквідаторів зросла до 600 тис.
Справжній героїзм та самопожертву у захисті здоров’я мешканців столиці проявили співробітники радіологічного відділення Київської міської санітарно-епідеміологічної станції (нині - ДУ «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» у місті Києві) та залучені до їх роботи фахівці з районів міста. Уже з 27 квітня 1986 року відділення було переведено на цілодобовий режим роботи. Здійснювався щогодинний контроль гамма-фону, експрес-аналіз води та опадів. До Чорнобильської аварії радіаційна обстановка в місті Києві була такою: гамма-фон становив 10 - 20 мікрорентген за годину. В перші тижні після аварії потужність експозиційної дози гамма-випромінювання в місті Києві становила 1 травня – від 1500 до 3000 мікрорентген за годину, поступово знижуючись, і 9 травня дорівнювала від 300 до 1200 мікрорентген за годину. Вся продукція молокозаводів та продовольчі продукти досліджувались у МіськСЕС. За 5 місяців було виконано 15 тис. досліджень харчових продуктів. У рейдових перевірках проконтрольовано 180 об’єктів харчової промисловості, торгівлі, громадського харчування. Здійснювався щогодинний контроль стану питної води з Дніпра, Десни, артезіанських водопроводів. Протягом травня здійснено 3 тис. таких досліджень. Визначення гамма-фону повітря щогодини проводилось у 5 точках міста та пересувною лабораторією. Виконано 900 досліджень грунту. У столиці виявились радіаційно забрудненими листя дерев та трава, у липні-серпні 1986 року радіаційна активність листя знизилась за рахунок розпаду йоду – 131. У листопаді листя дерев засохло, стало кришитись і для попередження попадання із пилом у дихальні шляхи людей, був організований збір та вивіз зеленої маси з житлової зони. Для цього за містом був побудований спецполігон для утилізації зеленої маси, мулу очисних споруд автопідприємств. Для зниження променевого навантаження в місті проводились дезактиваційні заходи, організовані пункти спецобробки транспорту.
Жахливі наслідки аварії на ЧАЕС 1986 року гостро відчуваються і понині. Сьогодні спеціального медичного забезпечення потребують тисячі громадян України.
Медичні потреби постраждалого населення в місті Києві задовольняються повністю. На 1 січня 2018 року на обліку в Київському міському центрі радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи знаходиться 39899 постраждалих дорослих осіб (перенесли гостру променеву хворобу – 84) та 6752 дітей. На обліку 10363 дорослих осіб, інвалідність яких пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС та 53 дітей.
В амбулаторно-поліклінічних закладах Департаменту охорони здоров’я виділено 73 лікаря, які відповідають за медичне забезпечення постраждалих, працюють в постійному контакті з дільничними терапевтами і педіатрами, сімейними лікарями, відділами по роботі з пільговими категоріями держадміністрацій, громадськими організаціями.
Рівень первинної захворюваності постраждалого дитячого контингенту віком від 0 до 17 років протягом останнього року знизився на 27,9% і становив 11903,76 на 10 тис. населення Зниження рівня первинної захворюваності дорослих становило 16,98%. Показник смертності постраждалого населення у 2017 році дорівнював 1220,69 проти 1328,56 на 100 тис. населення у 2016 році.
Диспансеризація постраждалих у 2017 році проведена в повному обсязі. Серед дорослих осіб здорових людей не виявлено. Серед дитячого постраждалого контингенту здорових – 25,2%. У 2016 році таких дітей було 26,9%. За результатами диспансерних оглядів здійснено оздоровлення відповідно до індивідуальних планів оздоровчих заходів. Згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться постійний контроль забезпечення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС медикаментами, безкоштовним зубопротезуванням. Продовжено проведення скринінгу стану щитоподібної залози у осіб, які на момент аварії на ЧАЕС були у віці 0-14 років.
Медиками міста Києва робиться все можливе для того, щоб полегшити життя, підвищити рівень здоров’я людей, постраждалих від аварії на ЧАЕС.
Крім профілактичних оглядів та медикаментозного лікування, кожному потерпілому необхідно докладати власних зусиль для підтримки і зміцнення свого здоров’я. В руках кожної людини закладений величезний оздоровчий потенціал. Це використання оздоровчих ефектів фізичної активності, загартування, психогігієни, виключення шкідливих звичок (вживання алкоголю, тютюнокуріння), використання можливостей раціонального харчування.
Для підготовки прес-релізу використано матеріали Київського міського центру радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, публікації журналу»СЕС Профілактична медицина».

ГОЛОВНА

На початок