insulte-den

Всесвітній день боротьби з інсультом –
29 жовтня 2018 року

Тема: «Інсульт відбирає мою енергію, але не пристрасть»

Всесвітня організація інсульту - World Stroke Organization (WSO) щорічно 29 жовтня організує проведення в світі Всесвітнього дня боротьби з інсультом. В цьому році WSO закликає людей, які перенесли інсульт, не впадати у відчай, не залишатись сам-на-сам з проблемами, повірити, що відновлення після інсульту можливе (хештег в соціальних медіа #UpAgainAfterStroke).

У світі живуть 80 мільйонів людей, які перенесли інсульт, 50 мільйонів – мають після перенесеного інсульту певну форму постійної інвалідності. Для пацієнта найважча частина інсульту – це почуття, що ти один. Ті, хто допомагає хворому – родина, лікарі, медичні сестри, доглядальники, психологи - найважливіші для виживання і відновлення таких пацієнтів люди. Для успішного одужання оточення має надати хворому сподівання на найкраще відновлення, доступ до послуг, піклування у довгостроковій перспективі, фінансову, психологічну та емоційну підтримку, сприяти залученню до суспільного життя незалежно від інвалідності. Людина після перенесеного інсульту має виконувати всі реабілітаційні заходи, щоб повернутись до повсякденного життя, до роботи і улюблених занять. Це тяжке завдання і його потрібно виконати.

Захворюваність на інсульти у місті Києві у 2017 році складала 20,3 на 10 тисяч населення. Показник захворюваності у столиці протягом останніх п’яти років збільшився на 2,5%, а у порівнянні з 2016 роком – знизився на 7,3%. У 2016 році смертність в результаті інсультів у місті Києві складала 86,13 на 100 тисяч населення, в Україні – 76,4.

Інсульт - захворювання, яке розвивається внаслідок раптового припинення кровопостачання частини головного мозку або крововиливу в речовину мозку чи під його оболонки та стискання тканини мозку кров’ю. Наслідком є порушення функціонування та загибель нервових клітин ураженої ділянки, що в свою чергу викликає порушення або втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. В залежності від локалізації враження, можливе порушення мови, рухової функції, чутливості, зору, пам’яті та ін.

Надання хворому медичної допомоги у перші три години та обов’язкова госпіталізація є життєво необхідними для пацієнта заходами. Виконанню такої умови часто заважає недооцінка постраждалим важкості свого стану, відмова від госпіталізації, безпорадний стан хворого.

Надзвичайно важливо для кожної людини знати, як діяти при розвитку інсульту. Симптоми, які можуть свідчити про інсульт - раптова м’язова слабкість, оніміння чи поколювання в ділянці лиця, руки, ноги чи однієї половини тіла, раптове ускладнення при розмові або розумінні мови, раптова повна або часткова втрата зору на одне чи обидва ока, надзвичайно сильний головний біль, втрата рівноваги, запаморочення, блювання у поєднанні з іншими симптомами. Якщо ви стали очевидцем навіть короткочасної втрати людиною свідомості, перевірте, чи може людина після повернення до тями вимовити зв’язано просте речення, посміхнутись, підняти вгору обидві руки. Можна попросити висунути язика. Проблеми з виконанням завдань, западання язика на сторону є ознаками інсульту, необхідно негайно викликати швидку допомогу, описати симптоми прибулим на місце медикам. Така увага, виявлена до постраждалого, допоможе врятувати йому життя, попередити розвиток інвалідності.

ВООЗ визначила 9 головних факторів ризику виникнення інсультів, де гіпертонічна хвороба займає перше місце. В Україні таких хворих зареєстровано 12 млн. осіб. Інші провідні фактори – зловживання алкоголем (Україна займає третє місце у Європі за цим показником), тютюнокуріння (перше місце в Європі серед дітей та молоді), зловживання харчовою сіллю, ожиріння, гіподинамія, стреси, неоптимальна дієта, доступ до лікування та діагностики серцево-судинних захворювань. Супутня патологія (діабет, ішемічна хвороба серця, вади серця, пневмонія та ін.), безумовно, ускладнюють профілактику інсульту.

95% пацієнтів з інсультом у місті Києві – це хворі на гіпертонічну хворобу. Спостерігається пряма залежність показників артеріального тиску та ризику захворіти на інсульт. Якщо показники артеріального тиску знаходяться у межах 180/90, ризик зростає у 10 разів. Тому необхідно регулярно і правильно вимірювати артеріальний тиск, а для досягнення цільових рівнів тиску - використовувати гіпотензивні препарати – ліки, які знижують артеріальний тиск. Для розрідження крові призначають аспірин, а для пацієнтів з аритмією – варфарин з постійним контролем показників гемостазу.

Вважається, що половина смертей від серцево-судинних захворювань пов’язані з неоптимальною дієтою. І це не випадково. Мільйони біохімічних реакцій в організмі людини залежать від тих речовин, які поступають в організм з їжею. Рекомендовано вживати різноманітну, натуральну, мінімально оброблену різнокольорову їжу із вмістом 500-600 грамів овочів і фруктів на день. Бажано приймати їжу невеликими порціями, виключати солодкі напої, знижувати кількість вживаного цукру, харчової солі до кількості менше 5 грамів на добу, здійснювати поступове зниження ваги тіла за рахунок зменшення вживання трансжирів і вуглеводів, не менше двох разів на тиждень вживати жирну морську дику рибу (оселедець, скумбрію), кисломолочні продукти, використовувати різні нерафіновані рослинні олії - лляну, оливкову, волоського горіха, авокадо. Комбінація у риб’ячому жирі вітаміну Д та Омега-3 поліненасичених жирних кислот покращують пам’ять, соціальну поведінку та настрій людини. Споживання червоного м’яса, навпаки, пов’язують з підвищенням ризику смерті від серцево-судинних захворювань та раку, рекомендовано не перевищувати його вживання в раціоні до кількісті 40 грамів на добу, віддавати перевагу білому м’ясу. Максимальна добова доза алкоголю становить 30 грамів чистого алкоголю для здорової дорослої людини, але не слід забувати, що алкоголь підвищує ризик геморагічного інсульту.

Фізична активність у вигляді 30-хвилинної щоденної ходьби на 30% знижує ризик інсульту. Спостереження за довгожителями дозволили дійти висновку, що рух і душевна рівновага допомагають прожити довге і здорове життя.

Використані матеріали Прокопів Марії Мирославівни, доцента кафедри неврології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

ГОЛОВНА

На початок