Всесвітній день навколишнього середовища – 5 червня 2018 року

 

Всесвітній день навколишнього середовища започатковано Організацією Об’єднаних націй, відмічається щорічно 5 червня для залучення уваги світових лідерів та громадськості до вирішення глобальних проблем довкілля.
Найбільш гострою проблемою для України є утилізація відходів і особливо небезпечних відходів, які складають 1-3% від загальних. Це радіоактивні, хімічні відходи, хімічні джерела струму, електропобутова техніка, електричне та електронне обладнання, шини, відходи сільського господарства та тари з-під них, непридатні пестициди, медичні та фармацевтичні відходи. Підприємства-утилізатори, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами, фактично не мають техніки для проведення задекларованої діяльності.
В Україні нараховується близько 28 тисяч місць і об’єктів розміщення відходів, в тому числі біля 10 тисяч таких, що вміщують токсичні відходи, накопичувачі яких у своїй більшості побудовані без необхідного інженерного захисту. Крім того, постійно виникають несанкціоновані звалища. В результаті більше 30 тис. га земель забруднено токсичними відходами. Відмічаються численні факти забруднення поверхневих та підземних вод. Непридатні для використання хімічні засоби захисту рослин зберігаються у більш ніж 5 тисячах складів. Серед цих відходів ідентифіковані пестициди пентахлорфенолу, який є надзвичайно шкідливим, у зв’язку з утворенням при його розкладі діоксинів, хлорофосу, інших речовин, які мають віддалені ефекти дії.
Домінуючим методом поводження з побутовими відходами в Україні було й залишається розміщення і захоронення відходів на звалищах і спеціальних полігонах, яких на сьогодні офіційно більше 770. Переважна більшість звалищ працює у режимі перевантаження, з давно порушеними проектними показниками по обсягах надходження відходів, без дотримання заходів безпеки щодо забруднення підземних вод і повітряного басейну.
Техногенне навантаження на геологічне середовище України перевищує аналогічний показник у сусідніх країнах у 5 – 15 разів. Великі обсяги утворення та накопичення відходів, недосконала система управління цією сферою в країні створюють екологічну небезпеку для здоров’я населення.
Неправильне поводження з медичними та фармацевтичними відходами створює для працівників охорони здоров’я, тих, хто контактує з цими відходами, та населення ризик зараження, отруєння і травмування. В практиці вітчизняної охорони здоров’я залишається багато ручних маніпуляцій зі шприцами та голками після проведення ін’єкцій, використовуються часто застарілі методи збирання та утилізації медичних відходів. Це створює небезпеку зараження вірусними гепатитами В і С, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, паразитарними інфекціями. Не налагоджена система збору прострочених ліків, що створює серйозну загрозу для довкілля.
Для країн Європи вирішення питань утилізації відходів також не було легким. Після Другої Світової війни ситуація стала катастрофічною. З появою полімерного пакування й разового посуду сміттєва проблема швидко перетворилася в соціальну. На сьогодні промислово розвинені країни вирішують проблему відходів, використовуючи комплексні важелі впливу, що включають законодавче регулювання й створення системи екологічних нормативів. Підтримуються «зелені технології» за допомогою системи грантів і зниження податків, залучаються до рішення технологічних завдань розробники передових екологічних технологій. Широко використовуються методи спалювання відходів у спеціальних печах та за допомогою високотемпературного піролізу. Останній метод універсальний, може бути пристосований до різних умов аж до створення мобільних установок. При використанні термічного методу в температурному режимі 1000–1200оС проходить окислення або газифікація токсичних компонентів, термічний розпад і створення нешкідливих або менш токсичних сполук.
Місто Київ, як великий багатолюдний мегаполіс стикається з проблемами урбанізації, характерними для багатьох міст світу. Розростання міського простору, яке має назву «urban sprawl», призводить до того, що транспортні магістралі перестають справлятися з навантаженням, зростає залежність від автомобіля та енергоносіїв, збільшується рівень загазованості повітря, шумове навантаження, виникають проблеми з водопостачанням, каналізацією. Принципи нового урбанізму націлюють такі великі міста як Київ на планування окремих забудов, районів чи інфраструктурних проектів, сталий розвиток і баланс з природою та традиціями використання доцільних технологій. Накопичені екологічні проблеми в Україні і місті Києві впливають на здоров’я людей, потребують негайного ефективного вирішення. Перспективним кроком стало прийняття Київрадою рішення про обмеження використання поліетиленових пакетів у магазинах столиці, але поки що носить рекомендаційний характер.

ГОЛОВНА

На початок