Всесвітній день попередження самогубств - 10 вересня 2018 року

 

Всесвітній день попередження самогубств відмічається в світі щорічно 10 вересня. ВООЗ разом з Міжнародною Асоціацією попередження самогубств та іншими партнерами виступають на захист профілактичних дій, належного лікування і наступного догляду за людьми, які здійснювали спроби самогубств, а також більш зваженого підходу до висвітлення теми засобами масової інформації.

В середньому, щоденно три тисячі людей в світі кінчають життя самогубством. Кожна смерть в результаті суїциду є величезною трагедією для рідних, друзів і знайомих, навіть через багато років після скоєного.

У розвинених країнах світу самогубства входять в трійку провідних причин смерті серед осіб у віковій групі 15-44 років і є другою за частотою причиною смерті у віковій групі 10-24 років. Рівень смертності складає 16 осіб на 100 тисяч населення. Незавершені суїцидальні спроби здійснюються у 10-20 разів частіше, ніж завершене самогубство. Згідно офіційних даних, в Україні відмічається високий рівень самогубств (22 на 100 тис. населення) і прогнозується зростання такого суїциногенного фатору як розлад адаптації, який зумовлений значними змінами психологічної та соціальної обстановки, пов’язаної з бойовими діями.

Самогубства можливо попереджати. ВООЗ закликає країни здійснювати своєчасні, ефективні, науково обґрунтовані втручання, забезпечувати всебічні підходи до вирішення проблеми. Суїциди найбільш поширені серед уразливих груп суспільства. Більшість самогубств відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем прибутків, де ресурси служб охорони здоров’я недостатні для того, щоб своєчасно виявляти, забезпечувати підтримку людям, які її потребують.

Самогубства ніколи не здійснюються внаслідок якоїсь однієї причини, такому акту завжди передує цілий комплекс складно взаємодіючих між собою факторів. Ризики суїцидальної поведінки підвищуються в умовах воєнних дій, стихійних лих, стресів, необхідності адаптації людей до іншої культури, наприклад серед переміщених осіб. Провокують до самогубств дискримінація, почуття ізоляції, жорстоке поводження, насильство, конфліктні особисті взаємини. Фактори ризику на індивідуальному рівні включають попередні суїцидальні спроби, психічні розлади, зловживання алкоголем, фінансові втрати, безробіття, хронічний больовий синдром, випадки самогубства в сім’ї.

Універсальні профілактичні стратегії мають на меті підвищення доступу до служб охорони здоров’я, зміцнення психічного здоров’я, зниження рівня шкідливого вживання алкоголю, обмеження доступу до засобів скоєння самогубства, сприяння більш відповідальній поведінці засобів масової інформації.

У прийнятому ВООЗ в 2013 році Комплексному плані дій в сфері психічного здоров’я на 2013-2020 роки країни – члени організації взяли на себе зобов’язання працювати для досягнення глобальної мети - скоротити до 2020 року частоту самогубств на 10%. Попередження самогубств розглядається як один із пріоритетних напрямків. Науково обґрунтована технічна підтримка викладена в публікації ВООЗ http://www.who.int/mental_health/suicide-prevention/world_suicide_report_russian.pdf.

Ряд світових наукових досліджень демонструє можливості попередження психічних розладів. Для отримання ефективного результату виділяють декілька критичних періодів розвитку людини: ембріональний, фетальний, пологи, новонародженість, дитинство, підлітковий період, дорослість. Медичним працівникам і батькам необхідно відстежувати кожний період розвитку дитини і не просто констатувати відставання як таке, а активно сприяти розвитку з використанням навчальних розвиваючих методик. Так, необхідно готувати батьків до зачаття, регулярно слідкувати за перебігом вагітності, правильно вести пологи і активно спостерігати за малюком до 3 місяців. У віці до трьох місяців дуже важливим є розвиток емоційних зв’язків, формування правильної поведінки для отримання дитиною бажаного (правильна реакція батьків на дитячий плач, проведення годування за вимогою дитини, гігієнічних процедур). Це потребує спеціального навчання осіб, які контактують з дитиною. В період від 3 до 12 місяців дитина має навчитись сидіти, ходити і легко здійснювати різні додаткові дії у положенні стоячи. Від 1 року до 4 років дитину потрібно привчити до горщика, достатньо добре має бути розвинута мова. Дитина повинна вміти слухати, правильно сприймати інструкції, переповідати короткий зміст отриманої інформації, справлятися з одяганням, брати участь у іграх з однолітками та ін. Відсутність таких навичок у подальшому призводить до можливої затримки інтелектуального розвитку. У віці від 5 до 12 років необхідно звернути увагу на порушення координації рухів дитини, моторну незграбність, незвичайні рухи. Також важливим симптомом є збіднена мова, наявність розладів мислення, неконтрольоване автоматичне повторення слів. Необхідно відслідковувати такі симптоми як розлади настрою, розвиток тривоги і депресії, появу панічних атак. Першими проявами психічних захворювань у дітей є порушення сну, загальна слабкість, постійне почуття втоми, занепокоєння, зниження настрою, відчуття вини. Втручання на початкових стадіях є превенцією розвитку психічного розладу. Ймовірність психічних розладів різко збільшується при ранньому вживанні каннабіноїдів та інших сумішей для куріння.

Необхідно пам’ятати, що на базі Київського міського психоневрологічного диспансеру №5 працює цілодобовий безперервний «Телефон довіри» 456-17-02 456-17-25, де працюють досвідчені спеціалісти - психіатри і психотерапевти, які в змозі встановити контакт з абонентом, вислухати і надати необхідну допомогу, а при необхідності – направити до амбулаторно-поліклінічної установи, де психотерапевтичний вплив буде закріплений навичками самоконтролю та самокорекції. По вказаним телефонам можна звернутись при стресах, кризових станах, тяжких переживаннях. На базі Київської міської психоневрологічної лікарні № 2 (вул. Миропільська, 8, тел. реєстратури 543-86-34) діє відділення психотерапії.

Люди мають бути більш уважними одне до одного. Майже завжди є тривожні попереджувальні знаки проявів депресії, тривожності, суїцидальної поведінки. Більшість самовбивць повідомляють оточуючим про свої наміри. Тому до всіх погроз такого роду потрібно відноситись серйозно, а люди, які здійснювали спроби суїциду, мають отримувати належне лікування та підтримку.

ГОЛОВНА

На початок