Міжнародний день захисту дітей – 1 червня 2017 року

Відповідно до наказу Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 травня 2017 року № 222, в місті Києві здійснено закріплення лікувально-профілактичних закладів для привітання з Міжнародним днем захисту дитини вихованців будинків дитини імені М.М.Городецького та «Берізка».
Будинки дитини є спеціалізованими закладами медико-соціальної реабілітації для надання медичної допомоги дітям-сиротам від народження до 4-5 років, які залишилися без батьківського піклування, з органічними ураженнями нервової  системи, в тому числі дитячим церебральним паралічем, з порушенням психіки. В Будинку дитини «Берізка» виховуються також діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями, ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД діти. Головне завдання - надання медичної допомоги, реабілітація хворих дітей, а також виховання дітей дошкільного віку згідно з програмою дитячих садків. Заклади утримуються за рахунок бюджетних коштів. Кожна людина або організація можуть допомогти дітям. Потреби закладів можна знайти на сайтах Будинків дитини.
Міжнародний день захисту дітей святкується щорічно 1 червня. Цей день у 1949 році затвердила сесія ради Міжнародної демократичної федерації жінок в Парижі. Ініціативу підтримала Організація об’єднаних націй і проголосила пріоритетом своєї діяльності захист прав, життя і здоров’я дітей.
За період 2000-2015 років Україна досягла великих успіхів у зниженні показників дитячої смертності. Але у питаннях надання амбулаторно-поліклінічної допомоги визначаються значні проблеми. З 2008 року значно знизилось охоплення вакцинацією дітей проти 10 інфекцій і до 2014 року зафіксовані рекордно низькі показники. Недостатність лікарів-педіатрів, сучасних клінічних протоколів, відсутність реально дієвого соціального захисту уразливого дитячого населення формує зниження захисту від інфекцій, обумовлює необхідність широкого впровадження простих і ефективних технологій оздоровлення, однією з яких є стратегія ВООЗ/ЮНІСЕФ «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку». Такий комплексний підхід до охорони здоров’я дітей, у центрі уваги якого - здоров’я дитини в цілому, включає як профілактичні, так і лікувальні елементи, ставить за мету скорочення випадків смерті, хвороб і інвалідності, сприяння росту і розвитку дітей до п’яти років силами сімей, медичних закладів і громади. В рамках стратегії в Україні 13 квітня 2017 року представниками державних установ, громадських та міжнародних організацій підписано Меморандум про створеннясистеми послуг раннього втручання. Впровадження високих технологій виходжування новонароджених в Україні шляхом створення перинатальних центрів сприяло виживанню глибоко недоношених дітей, що потребує розробки системи їх подальшої реабілітації та моніторингу фізичного і психічного розвитку. Платформа системи раннього втручання запроваджує міждисциплінарну і комплексну сімейно-центровану допомогу від держави та неурядових організацій батькам дітей з інвалідністю, порушеннями розвитку, ризиком їх виникнення.
За прогнозами ООН при збереженні тенденцій у демографічній ситуації чисельність населення України зменшиться на початку 2060-х років до 30 млн. осіб. Як відмічають провідні педіатри країни, це пов’язано не тільки з від’ємним приростом населення і зниженням народжуваності, але і зі змінами в якості життя населення, що відбивається на показниках тривалості життя і вірогідності смерті у віковому проміжку 15-60 років. Є загальна закономірність для багатьох країн світу: зі зростанням тривалості життя (як чоловіків, так і жінок), знижується імовірність смерті в зазначений віковий період. Але в Україні спостерігається інша ситуація: тривалість життя протягом 20 років не змінювалась, а імовірність смерті у віковий період 15-60 років неухильно зростає. Серед причин такого явища – цілий комплекс як соціально-економічних, так і екологічних причин: погіршення якості харчування; зростання стресових ситуацій і навантаження на психіку в повсякденному житті, в тому числі дітей; зменшення об’єму профілактичних програм на амбулаторно-поліклінічному рівні надання допомоги; концентрація виробництв та автошляхів в районах скупчення жилих масивів. Однією з найбільш значимих причин демографічної ситуації є недостатнє фінансування галузі охорони здоров’я, що безпосередньо пов’язано з економічним розвитком країни, а також відсутність гарантій соціального захисту населення при порівняно однаковій з іншими розвинутими країнами забезпеченості населення доступною якісною медичною допомогою, лікарським персоналом та ліжковим фондом.
В Україні за даними офіційної статистики, у кожної сьомої дитини при народженні відмічаються відхилення у стані здоров’я, а після народження кількість хворих дітей збільшується. Але серед дітей у віці 0-17 років за останні п’ять років спостерігається чітка тенденція до зниження захворюваності і поширеності хвороб.
На думку експертів ЮНІСЕФ та ВООЗ в Україні склалась дуже несприятлива ситуація з керованими інфекціями, обумовлена головним чином неповним та нерегулярним централізованим забезпеченням вакцинами за рахунок державного бюджету. Для достовірного епідеміологічного ефекту охват вакцинацією має бути як мінімум 95%. До 2007 року включно охват вакцинацією був постійно високим (98-99%). З 2008 року відмічається регресивний тренд: охват БЦЖ знизився до 43,8%, повним курсом АКДС – до 60,1%, проти поліомієліту – до 64,3%, проти гепатиту В – до 48,5%. Проте, ефект специфічної імунопрофілактики продемонстровано у великій кількості досліджень. Наприклад, вивчення імунізації дітей 11 країн Західної Європи показало, що вартість лікування одного випадку захворювання на кір складає 209-800 євро, в той час коли витрати на вакцинацію проти кору і відповідний контроль – 0,17-0,97 євро на одну особу. Останні 30 років імунопрофілактики принесли Європейському регіону дуже значні наслідки: з 2002 року цей регіон став вільним від поліомієліту, а за останнє десятиріччя кількість випадків кору знизилась більше ніж на 90%.
Київ повністю забезпечений вакцинами для дітей до двох років проти туберкульозу, дифтерії, правця, поліомієліту, кашлюка, гемофільної інфекції. Доступні препарати для ревакцинації дітей у віці 6, 14 та 16 років проти дифтерії, правця, поліомієліту. Щеплення можна зробити в 74 кабінетах в усіх районах міста Києва. Крім того, батьки можуть звертатися в приватні медичні заклади. За кошти місцевого бюджету закуплено вакцину проти гепатиту В для медичних працівників з групи ризику. Програма вакцинації медпрацівників реалізується в усіх медичних закладах.
Поважні наукові зібрання і конференції відмічають ряд інших гострих проблем здоров’я українських дітей. Дослідження виявили незбалансованість раціонів дітей, якісні порушення вигодовування, зниження забезпеченості кальцієм. При добовій нормі вживання 800 мг діти в середньому отримують 232 мг, що поволі формує аліментарний дефіцит, особливо в умовах зниженого вживання молочних продуктів в дитячих раціонах. Кальцій – незамінний мікроелемент для формування кісткової маси, особливо в період росту дітей, коли є високий ризик зниження кісткової мінеральної щільності. Максимальне засвоєння кальцію в кишківнику можливе тільки при надходженні і синтезі вітаміну Д. Порушення кальцієвого обміну супроводжується ортодонтичними захворюваннями, які потребують раннього лікування. Частота ортодонтичних захворювань у дітей і підлітків в країні більше 80%. Серед причин – дефіцит кальцію, особливо в період формування до 12 років зубо-шелепної системи, адже м’якість та зниження щільності кісткової тканини веде до складних деформацій шелепи і зубів. Дефіцит кальцію створює і ортопедичні проблеми. Визначальним фактором є вживання з їжею кальцію та вітаміну Д. Остеопороз зачіпає сьогодні і дитячий вік. Кажуть, що «остеопороз – це педіатрична проблема з геріатричними наслідками». Ортопеди та стоматологи радять використовувати для компенсації дефіциту єдиний, представлений на ринку України, препарат (дитяча форма) біодоступного кальцію в комплексі з вітаміном Д – Кальцикер.
Для України, як і для всього світу, гострою проблемою стало дитяче ожиріння. Його негативні наслідки можуть існувати і у дорослих людей, навіть якщо вагу тіла буде нормалізовано, тобто ожиріння залишає слід на все життя. Діти, які страждають на ожиріння, піддаються більшому ризику розвитку діабету 2-го типу, астми, порушень сну, проблем з опорно-руховим апаратом і серцево-судинних захворювань у майбутньому, а також ризику пропуску шкільних занять, розвитку психологічних проблем та соціальної ізоляції. За словами Генерального директора ВООЗ Маргарет Чен, дитяче ожиріння має бути визнано значною і невідкладною загрозою для дитячого здоров’я, воно виникає не в результаті вибору дитиною способу життя, а визначається створеними суспільством навколишніми умовами і підтримується політикою урядів. На відміну від дорослих людей, діти і підлітки не можуть обирати життєве середовище або продукти харчування, які вживають. До того ж вони не в повній мірі здатні розуміти тривалі наслідки своєї поведінки. Тому у боротьбі з ожирінням дітям необхідно приділяти особливу увагу. Директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Сусанна Якаб відмічає, що «досягнення цілі у сфері сталого розвитку з припинення зростання дитячого ожиріння вимагає впровадження масштабних нормативно-правових заходів. Урядам країн необхідно докладати більше зусиль, спрямованих на те, щоб розірвати цей згубний цикл, що переноситься з дитячого у підлітковий вік, а потім – у доросле життя».
Реальні умови життя накладають на суспільство, політиків, сім’ї та окремих людей моральну відповідальність за стан здоров’я і благополуччя дітей, вимагають усвідомлення і вирішення існуючих проблем.
Головний лікар                                                                          О. Стойка

Когут,
468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок