den_invalidiv_2018

Міжнародний день людей з інвалідністю-03 грудня 2018 року.

Один мільярд людей з інвалідністю, які живуть у світі, стикаються у житті з багатьма перешкодами Вони не отримують повного доступу до благ цивілізації нарівні з іншими, що включає сфери зайнятості, освіти, транспорту, соціальної та політичної активності.

Міжнародний день людей з інвалідністю відмічається щорічно 3 грудня з метою привернення уваги до проблем людей з обмеженими можливостями, розширення їх прав, зменшення нерівності, інтеграції у суспільне життя. В нашій країні цей день відмічається вже п’ятнадцятий рік поспіль. Завданням лікарів і пацієнтів є профілактичні втручання для попередження захворювань, інвалідності, передчасної смертності, подолання бар’єрів неосвіченості у питаннях збереження і примноження здоров’я.

Хвороби системи кровообігу продовжують відігравати основну роль у формуванні загального контингенту інвалідів в країні і посідати перше місце в структурі причин первинної інвалідності серед дорослого населення. Найбільш тривожним є поступове збільшення контингенту хворих та інвалідів до 39 років, які страждають на тяжкі захворювання серцево-судинної системи. Дана тенденція є наслідком росту числа захворювань органів кровообігу у дітей за останні десятиліття. Саме на підлітковий вік припадає найбільше число уперше зареєстрованих захворювань органів кровообігу, що формує базу кардіоваскулярної патології працездатного населення країни. Відзначається значне омолодження артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця як наслідків соціально-економічної нестабільності у суспільстві. На теперішній час більше 40% дорослого населення України має артеріальну гіпертензію, а відсоток осіб з адекватним контролем підвищеного артеріального тиску залишається в популяції низьким і, відповідно, ризики ускладнень стають неконтрольованими. Тому в Україні вперше за останні роки підвищилась питома вага первинної інвалідності населення внаслідок гіпертонічної хвороби.

Провідна роль серцево-судинної патології в інвалідизації працездатного населення країни визначає необхідність удосконалення профілактики, спеціалізованої кардіологічної, реабілітаційної і медико-соціальної допомоги.

Протягом 20 років ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» вивчав внесок провідних факторів ризику смертності чоловіків і жінок віком 40-59 років. Загальна кількість обстежених 3 тисячі осіб. В результаті окреслені національні пріоритети профілактики серцево-судинних захворювань. Для досягнення максимального ефекту оздоровлення населення в цілому з метою зниження передчасної смертності визначені оптимальні популяційні значення артеріального тиску, вмісту ліпідів крові, фізичної активності. Оптимальними величинами для української популяції є:

- для чоловіків рівень систолічного артеріального тиску менше 120 мм.рт.ст., діастолічного артеріального тиску – менше 78 мм.рт.ст.; значення індексу маси тіла – менше 27,4 кг/м2, вміст загального холестерину (ХС) – менше 4,4 ммоль/л, тригліцеридів – менше 1,5 ммоль/л., ХС ліпопротеїдів високої густини – більше 1,2 ммоль/л.

- для жінок, відповідно, систолічний артеріальний тиск менше 111 мм.рт.ст., діастолічний артеріальний тиск – менше 78 мм.рт.ст., значення індексу маси тіла від 23,8 до 25,8 кг/м2, вміст ХС – менше 5,1 ммоль/л, тригліцеридів – менше 1,3 ммоль/л., ХС ліпопротеїдів високої густини – більше 1,3 ммоль/л. Найбільш несприятливими асоціаціями двох факторів ризику у чоловіків є артеріальна гіпертензія, поєднана з тютюнокурінням або з ожирінням, а також ожиріння з тютюнокурінням. У жінок поєднання артеріальної гіпертензії і порушення ліпідного обміну підвищує ризик смерті від усіх причин в 1,7-2,7 рази. До настання менопаузи (клімаксу) жіночі статеві гормони – естрогени, захищають організм жінки від серцево-судинних хвороб. Але, за даними літератури, кардіопротекторна дія гормонів нівелюється в результаті зростання поширеності тютюнокуріння, ожиріння, низької фізичної активності, споживання жінками і підлітками алкогольних напоїв. Це передумова росту серцево-судинних захворювань у репродуктивному віці.

Однією з найбільш інвалідизуючих хвороб є цукровий діабет. Захворювання розвивається поступово і може бути виявлено вже на стадії тяжких ускладнень з боку серця, судин, нервів, очей, нирок. Запорукою раннього виявлення є регулярне вимірювання артеріального тиску, рівню цукру крові не тільки натще, а і через 2 години після їжі, обстеження очного дна. Для пацієнтів з вже встановленим діагнозом цукрового діабету життєвою необхідністю стає контроль фізіологічних показників здоров’я, адекватне лікування, регулярна фізична активність, збалансоване харчування, догляд за нижніми кінцівками. Хвороба призводить до зниження чутливості шкіри і поганому загоюванню ран. Тому людям з цукровим діабетом не можна ходити босоніж. Обов’язково необхідно перевіряти взуття перед тим, як його взути – навіть невеликі сторонні предмети можуть стати причиною незагоюваних ран. В усіх районах міста Києва на базі закладів охорони здоров’я діють школи соціальної адаптації для хворих на цукровий діабет. Догляду за ногами навчають у кабінетах діабетичної стопи.

Медико-соціальну експертну допомогу дорослому населенню міста Києва надає Київський міський центр медико-соціальної експертизи в складі 15-ти медико-соціальних експертних комісій. Медико-соціальна експертиза проводиться особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

ГОЛОВНА

На початок