Міжнародний день раку у дітей - 15 лютого 2018 року

Тема: «Час настав. Більше не може бути «але»

Міжнародний день онкохворих дітей є глобальною кампанією з підвищення обізнаності про рак у дітей і підлітків, необхідності узгоджених дій для вирішення зростаючої проблеми, пов’язаної з цим неінфекційним захворюванням. Проведення кампанії започатковано у 2002 році міжнародною організацією Childhood Cancer International (CCI), яка об’єднує зараз 188 національних мереж батьківських та лікарських організацій у 96 країнах на 5 континентах, та 1000 медичних працівників зі 110 країн, які є членами Міжнародного товариства дитячої онкології (SIOP). Тема цьогорічної події закликає об’єднатись на знак солідарності, щоб діти і підлітки в усьому світі мали можливість вижити після раку, жити довго, продуктивно і усвідомлено. У соціальних мережах можна приєднатись до руху Міжнародної федерації дитячого раку: #NoMoreBut, # AdvanceCures4cancerkids, # TransformCare4cancerkids, # InstillHope4cancerkids.
Кожна дитина, хвора на рак, заслуговує найкращої медичної та психосоціальної допомоги незалежно від країни проживання, фінансового або соціального становища сім’ї. Своєчасна діагностика, доступність належного лікування і догляду є запорукою збереження дитячого життя, попередження страждань і болю. Обов’язок держави не залишати сім’ї наодинці з хворобою, забезпечити всі необхідні умови для профілактики захворювань, одужання дитини, а в разі невиліковної хвороби – гідний паліативний догляд. Згідно Цілей сталого розвитку, до 2030 року дострокова дитяча смертність має бути знижена на 30%. Тому таким важливим для дітей і підлітків є своєчасна діагностика хвороби, доступ до життєво необхідних ліків і належного лікування. Більше не може бути «але». Необхідні достатні ресурси для задоволення головних прав дітей з онкологічними захворюваннями.
В Україні щорічно реєструється близько 1200 нових випадків онкологічних захворювань у дітей. У 2017 році для закупівлі лікарських засобів та медичних виробів для лікування дітей з онкологічними та онкологічними гематологічними захворюваннями з державного бюджету виділено 558 млн. грн., що дало можливість забезпечити сучасний рівень програмної хіміотерапії.
Показники захворюваності дітей на рак не перевищують європейські, половина хворих на рак дітей і підлітків після лікування перетинають рубіж 5-річного виживання. У країнах з високим рівнем прибутків показник виживання значно вищий і доходить в середньому до 84%. Найбільше онкохворих дітей в нашій країні страждають на рак крові, пухлини головного мозку, щитоподібної залози, нирок, кісток. Це головним чином вроджена патологія, але впливи, які зазнали батьки протягом життя, безумовно, відбиваються на здоров’ї дітей.
Наша країна відзначила 30 років з часу найбільшої у світі екологічної катастрофи – аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка призвела до викиду у навколишнє середовище значної кількості радіоактивних речовин. Більш як п’ять мільйонів осіб отримали загрозливе для життя та здоров’я опромінення, включаючи більше одного мільйона дітей та підлітків. Практично все населення України після аварії зазнало впливу внутрішнього опромінення щитовидної залози через ізотопи радіоактивного йоду, які швидко розносилися у вигляді аерозолів за напрямками мінливої рози вітрів та атмосферних потоків.
Іонізуюче опромінення залишається найбільшим з відомих факторів ризику для розвитку раку щитовидної залози (РЩЗ), особливо коли опромінення отримано у дитинстві. Вважалося, що пік найбільшої частоти розвитку РЩЗ серед опромінених внаслідок Чорнобильської катастрофи дітей, народжених у 1969-1986 роках, припадає на перші 10-15 років після події. Такі терміни давно минули. Чи зберігається досі підвищений ризик розвитку РЩЗ серед мешканців України, які були дітьми та підлітками на момент аварії 30 років тому?
За даними вчених Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України (місто Київ) діти, які зазнали радіоактивного опромінення у 1986 році, досі мають підвищений ризик виникнення РЩЗ та потребують подовженого спостереження. Насамперед це стосується осіб, яким на момент аварії було п’ять та менше років.
Діти Чорнобиля стали вже дорослими людьми і самі народили дітей. Деякі наукові роботи з радіаційної генетики свідчать, що опромінення батьків у малих дозах призвело до виникнення геномної нестабільності у їхніх дітей. На думку авторів, це може впливати на зростання захворюваності дітей опромінених батьків, що обумовлює важливий напрямок профілактики.
Будь-яке захворювання, в тому числі рак мають певні ознаки та симптоми. Часто, особливо на ранніх стадіях, ці ознаки може помітити тільки лікар. Тому дітям необхідно регулярно проходити медичні огляди, а батькам – відповідально до них відноситись.

Сайт Міністерства охорони здоров’я перелічив головні тривожні симптоми, які мають стати причиною звернення до педіатра і аналізу крові дитини:
- тривала і безпричинна втрата ваги;
- часті головні болі, що супроводжуються ранковим блюванням;
- набряки, постійні болі в кістках, суглобах, у ділянці спини або в ногах;
- ущільнення в ділянці живота, шиї, грудей, таза або пахв, збільшення лімфовузлів;
- поява синців на тілі, синців або висипки на шкірі;
- часто повторювані інфекційні захворювання;
- біляста смужка за зіницею в оці дитини;
- постійна нудота або блювота без нудоти;
- постійна втома і помітна блідість шкіри;
- видимі раптові зміни у фізичному стані дитини, які не зникають;
- періодичне або постійне підвищення температури без очевидних причин.

 

ГОЛОВНА

На початок