WSD 2017 Banner

Всесвітній день боротьби з інсультом –
29 жовтня 2017 року

У відповідності з наказом Департаменту охорони здоров’я від 20 жовтня 2017 року №599  в закладах охорони здоров’я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва, та у місцях масового перебування людей до Всесвітнього дня боротьби з інсультом будуть створені консультативні пункти для вимірювання артеріального тиску, визначення індексу маси тіла, проведення аналізів крові на визначення цукру та холестерину, консультацій спеціалістів та розповсюдження тематичних санітарно-освітніх матеріалів.
Заходи проводитимуться згідно наступного розкладу:
- 23-28 жовтня з 10.00 до 14.00 у КНП «Консультативно -діагностичний центр» всіх районів міста Києва - консультування населення лікарями-неврологами, інструментальні та лабораторні дослідження за показами;
- 23-28 жовтня з 10.00 до 15.00 у Київському міському консультативно-діагностичному центрі (вул. Кондратюка, 6) - консультування населення лікарями-неврологами, інструментальні та лабораторні дослідження за показами;
- 26 жовтня з 9.00 до 14.00 у Районних в місті Києві державних адміністраціях та Територіальних центрах соціального обслуговування районів міста Києва -консультування населення лікарями, вимірювання артеріального тиску, визначення індексу маси тіла;
- 27 жовтня з 9.00 до 14.00 у Центрах надання адміністративних послуг районних в місті Києві державних адміністрацій та Районних центрах зайнятості - консультування населення лікарями, вимірювання артеріального тиску, визначення індексу маси тіла.

Всесвітня організація інсульту - World Stroke Organization (WSO) щорічно 29 жовтня організує проведення в світі Всесвітнього дня боротьби з інсультом. В цьому році WSO закликає кожну людину замислитись, які причини мають спонукати її до попередження тяжкого захворювання.
Захворюваність на інсульти у місті Києві складає 223,4 на 100 тисяч населення, в Україні – 274,1. Показник захворюваності у столиці протягом останніх п’яти років збільшився на 7,9%. У 2016 році смертність в результаті інсультів у місті Києві складала 674,4 на 100 тисяч населення, в Україні – 946,7.
Інсульт - захворювання, яке розвивається внаслідок раптового припинення кровопостачання частини головного мозку або крововиливу в речовину мозку чи під його оболонки та стискання тканини мозку кров’ю. Наслідком є  порушення функціонування та загибель нервових клітин ураженої ділянки, що в свою чергу викликає порушення або втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. В залежності від локалізації враження, можливе порушення мови, рухової функції, чутливості, зору, пам’яті та ін.
Надання хворому медичної допомоги у перші три години та обов’язкова госпіталізація є життєво необхідними для пацієнта заходами. Виконанню такої умови часто заважає недооцінка постраждалим важкості свого стану, відмова від госпіталізації, безпорадний стан хворого.
Надзвичайно важливо для кожної людини знати, як діяти при розвитку інсульту. Симптоми, які можуть свідчити про інсульт - раптова м’язова слабкість, оніміння чи поколювання в ділянці лиця, руки, ноги чи однієї половини тіла, раптове ускладнення при розмові або розумінні мови, раптова повна або часткова втрата зору на одне чи обидва ока, надзвичайно сильний головний біль, втрата рівноваги, запаморочення, блювання у поєднанні з іншими симптомами. Якщо ви стали очевидцем навіть короткочасної втрати людиною свідомості, перевірте, чи може людина після повернення до тями вимовити зв’язано просте речення, посміхнутись, підняти вгору обидві руки. Можна попросити висунути язика. Проблеми з виконанням завдань, западання язика на сторону є ознаками інсульту, необхідно негайно викликати швидку допомогу, описати симптоми прибулим на місце медикам. Така увага, виявлена до постраждалого, допоможе врятувати йому життя, попередити розвиток інвалідності.
ВООЗ визначила 9 головних факторів ризику виникнення інсультів, де гіпертонічна хвороба займає перше місце. В Україні таких хворих зареєстровано 12 млн. осіб. Інші провідні фактори – зловживання алкоголем (Україна займає третє місце у Європі за цим показником), тютюнокуріння (перше місце в Європі серед дітей та молоді), зловживання харчовою сіллю, ожиріння, гіподинамія, стреси, неоптимальна дієта, доступ до лікування та діагностики серцево-судинних захворювань. Супутня патологія (діабет, ішемічна хвороба серця, вади серця, пневмонія та ін.), безумовно, ускладнюють профілактику інсульту.
95% пацієнтів з інсультом у місті Києві – це хворі на гіпертонічну хворобу. Спостерігається пряма залежність показників артеріального тиску та ризику захворіти на інсульт. Якщо показники артеріального тиску знаходяться у межах 180/90, ризик зростає у 10 разів. Тому необхідно регулярно і правильно вимірювати артеріальний тиск, а для досягнення цільових рівнів тиску - використовувати гіпотензивні препарати – ліки, які знижують артеріальний тиск. Для розрідження крові призначають аспірин, а для пацієнтів з аритмією – варфарин з постійним контролем показників гемостазу.
Вважається, що половина смертей від серцево-судинних захворювань пов’язані з неоптимальною дієтою. І це не випадково. Мільйони біохімічних реакцій в організмі людини залежать від тих речовин, які поступають в організм з їжею. Рекомендовано вживати різноманітну, натуральну, мінімально оброблену різнокольорову їжу із вмістом 500-600 грамів овочів і фруктів на день. Бажано приймати їжу невеликими порціями, виключати солодкі напої, знижувати кількість вживаного цукру, харчової солі до кількості менше 5 грамів на добу, здійснювати поступове зниження ваги тіла за рахунок зменшення вживання трансжирів і вуглеводів, не менше двох разів на тиждень вживати жирну морську дику рибу (оселедець, скумбрію), кисломолочні продукти, використовувати різні нерафіновані рослинні олії - лляну, оливкову, волоського горіха, авокадо. Комбінація у риб’ячому жирі вітаміну Д та Омега-3 поліненасичених жирних кислот покращують пам’ять, соціальну поведінку та настрій людини. Споживання червоного м’яса, навпаки, пов’язують з підвищенням ризику смерті від серцево-судинних захворювань та раку, рекомендовано не перевищувати його вживання в раціоні до кількісті 40 грамів на добу, віддавати перевагу білому м’ясу. Максимальна добова доза алкоголю становить 30 грамів чистого алкоголю для здорової дорослої людини, але не слід забувати, що алкоголь підвищує ризик геморагічного інсульту.
Фізична активність у вигляді 30-хвилинної щоденної ходьби на 30% знижує ризик інсульту. Спостереження за довгожителями дозволили дійти висновку, що рух і душевна рівновага допомагають прожити довге і здорове життя.
У Європейському регіоні ВООЗ є прогрес у боротьбі з неінфекційними хворобами: знижується смертність від серцево-судинних захворювань, відмічається чітка тенденція до зменшення розповсюдженості тютюнокуріння, стабільно скорочується вживання алкоголю.  Проте, боротьба з неінфекційними хворобами потребує покращення заходів з виявлення та контролю підвищеного артеріального тиску і високого рівня холестерину. На сьогодні такі патологічні стани діагностуються, лікуються і контролюються тільки у невеликому сегменті населення, який визначається як група ризику. Крім того, у ефективних програмах реабілітації після інфаркту і інсульту, програмах вторинної профілактики беруть участь менше половини пацієнтів.
У місті Києві визначення фізіологічних показників здоров’я під час проведення оздоровчих акцій у медичних закладах та місцях масового перебування людей сприяє покращенню доступу населення до діагностичних та лікувальних процедур, ранньому виявленню артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, порушень ліпідного обміну, переконують людей своєчасно розпочати лікування. Важливою частиною роботи з профілактики серцево-судинних захворювань є реалізація Урядової програми «Доступні ліки» для лікування осіб з гіпертонічною та іншими неінфекційними хворобами. В столиці для цього задіяні вже 302 аптеки. Інформаційний супровід потребував від медичних працівників роз’яснення для населення та засобів масової інформації суті проекту, забезпечення лікувальних закладів та аптек відповідними наочними матеріалами. Завдяки широкій пропаганді програмою часткового відшкодування вартості антигіпертензивних засобів скористалися десятки тисяч пацієнтів з гіпертонічною хворобою.

Використані матеріали Прокопів Марії Мирославівни, доцента кафедри неврології  Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

 

ГОЛОВНА

На початок