litni-ludi-2018

Міжнародний день людей похилого віку – 1 жовтня 2018 року

Тема: «Celebrating Older Human Rights champions» -
«Святкування старих чемпіонів з прав людини»
«Справжню красу людини можна сприйняти, коли вона старіє»

У 2018 році виповнюється 70 років Загальній декларації прав людини, яка прийнята Організацією Об’єднаних Націй у 1948 році. Тема Міжнародного дня людей похилого віку в цьому році пов’язана з життєвою необхідністю виконання декларації, підтверджує зобов’язання країн сприяти повному і рівному здійсненню всіх прав людини і основних свобод людей старшого покоління. За ці роки правозахисники, як справжні чемпіони, виборювали на всіх рівнях формулювання і виконання принципів ООН щодо проблем залучення літніх людей до суспільного життя, можливостей самореалізації, забезпечення належного соціального захисту, піклування та гідності. Починаючи з 2002 року основним рамковим документом, що описує проблеми старіння, є Мадридський міжнародний план дій з проблем старіння. Країни взяли на себе зобов’язання у трьох напрямах: люди похилого віку і розвиток, покращення здоров’я і добробуту, забезпечення життєдіяльності у сприятливому стабільному середовищі. План містить 10 конкретних завдань.

Специфіка Українського простору полягає у нестабільності суспільної ситуації, що викликає підвищений рівень напруженості. Протягом трьох десятиліть кожні декілька років відбуваються значні зрушення, які змушують людей пристосовуватись і реагувати на них. Така нестабільність притаманна всім сферам життя, тому на тлі доволі швидкого рівня старіння населення відмічається збільшення захворюваності населення, низький рівень соціального захисту, доступності та якості необхідних послуг з опіки, тенденція збільшення попиту на геріатричні послуги. Під системою геріатричної допомоги розуміється комплекс діагностичних, профілактичних, лікувальних, реабілітаційних, опікунських та соціально-побутових послуг для населення старшого віку, спрямованих на мак¬симальне продовження їх функціональної та соціальної незалежності, а також підтримку належного рівня та якості життя.

Напруга у суспільстві торкається всіх вікових груп, проте особливо руйнівними наслідками загрожує старшому поколінню, що обумовлено декількома причинами. Адаптивний потенціал літніх людей помітно нижчий, головним чином завдяки зовнішнім причинам: вікова дискримінація на ринку праці стоїть на першій позиції серед перешкод до прийому на роботу, літні люди глибше усвідомлюють і переживають соціальні ризики, особливо при чуттєво зниженому рівні власних ресурсів. Моніторингові соціологічні дослідження 2017 року (проводяться з 1992 року) Інституту соціології НАН України показали, що оцінку «Терпіти наше тяжке становище більше неможливо» дають 48% опитаних мешканців країни. Починаючи з 1998 року надзвичайно низьким є процент позитивних оцінок, особливо за останні чотири роки, коли він не сягає навіть 10-відсоткової відмітки.

У багатьох індустріально розвинутих країнах відмічається збільшення тривалості життя, що сприяє росту кількості людей похилого віку. Згідно статистичним прогнозам, до 2035 року кожна четверта людина у світі буде у віці 60 років і старше.

У таких обставинах скринінг та прогнозування розвитку геріатричних синдромів розглядається як найкраща профілактична стратегія. Підвищення рівня артеріального тиску у різних вікових групах і, особливо, у старших вікових групах є одним із важливих факторів ризику ураження органів-мішеней – серця, головного мозку, коронарних судин. У більшості пацієнтів з артеріальною гіпертензією з’являються порушення у вигляді гіпертрофії міокарда лівого шлуночка серця, збоїв коронарного та мозкового кровообігу, ниркової недостатності. У людей 60 років і старше артеріальна гіпертензія збільшує загальну смертність у 2 рази, кардіоваскулярну – у 3 рази. Довготривале підвищення артеріального тиску, відсутність адекватної його корекції обумовлює не тільки ушкодження органів-мішеней, летальні наслідки, але і прогресування геріатричних синдромів, що виступає причиною значних соціальних обмежень для пацієнтів. Хвороби старечого віку можуть супроводжуватися різким падінням артеріального тиску при зміні положення тіла з горизонтального до вертикального в результаті недостатнього надходження крові до мозку (синдром ортостатичної гіпотензії), запамороченнями, падіннями, дефіцитом м’язової маси і заміщенням її жировою тканиною, обмеженням рухливості, розладами мислення, депресивними станами.

Впровадження у столиці програми «Лікар у Вашому домі» спрямовано на розширення прав людей на отримання медичної допомоги, профілактику розвитку геріатричних синдромів. Вже у середньому віці підвищення рівня артеріального тиску, індексу маси тіла, рівню глюкози у крові, відмова від самоконтролю артеріального тиску, низька прихильність до лікування, середній рівень освіти, низька самооцінка здоров’я, сімейне положення «одинокі» є самостійними факторами ризику основних геріатричних синдромів у похилому віці.

Лікарі закликають широко користатись можливостями медичного консультування на базі спеціально оснащених стаціонарних пунктів програми «Лікар у Вашому домі». Це додаткова можливість для мешканців міста подбати про своє здоров’я, отримати фахову консультацію. Розклад роботи пунктів у різних місцях масового перебування людей розміщується на сайтах Київської міської державної адміністрації та Департаменту охорони здоров’я. Первинне консультування і діагностика в рамках програми має стати пусковим механізмом змін по відношенню до свого здоров’я.

Задачі, які стоять перед Україною на шляху зростання добробуту населення, повною мірою здійсненні тільки тоді, коли проблеми старіння будуть максимально вирішені на користь людей пенсійного віку. Адже вони найменш захищені і щоденно потребують належного до себе ставлення.

ГОЛОВНА

На початок