Всесвітній день боротьби з малярією – 25 квітня  2017 року

Тема: «End malaria For Good» -  «Покінчимо з малярією задля благополуччя»

Малярія – загрозливе для життя захворювання, яке викликають паразити роду Plasmodium, а переносять від хворої до здорової людини самки комарів роду Anopheles. Можлива передача хвороби при переливанні крові, через медичні інструменти, внутрішньовенні ін’єкції, від хворої вагітної жінки до плоду. Завдяки діагностичному тестуванню крові можливо швидко виявити малярію і призначити необхідне для врятування життя лікування. Хвороба піддається профілактиці і лікуванню, а активні зусилля країн світу значно зменшують її тягар в багатьох місцях.
Всесвітня організація охорони здоров’я у 2015 році прийняла «Глобальну технічну стратегію боротьби з малярією на 2016-2030 роки». Головними її положеннями є складні, але досяжні завдання: зменшити кількість нових випадків малярії та рівень смертності від малярії як мінімум на 90%; ліквідувати малярію, як мінімум в 35 державах; попередити повернення малярії в країни, вільні від малярії. В період з 2010 по 2015 рік захворюваність на малярію знизилась на 21%, смертність – на 29% в усіх вікових групах і на 35% - серед дітей у віці до 5 років.
Щорічно 25 квітня відзначається Всесвітній день боротьби з малярією, який спрямовує країни-учасниці на питання подолання хвороби, обмін досвідом, встановлення глобального партнерства. У 2015 році передача малярії продовжувалась у 91 країні, ризик захворіти був у половини населення світу. 88% випадків захворювання стались у країнах Африки на південь від Сахари. В зоні ризику - Південно-Східна Азія, Латинська Америка, Близькій Схід. У 2016 році зареєстровано 212 мільйонів випадків малярії і 429 тис. випадків смерті від неї. Поширенню малярії сприяють інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних  комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії, малярійних плазмодіїв, до медичних препаратів.
Небезпечні (ендемічні) з малярії країни відвідують щороку мільйони туристів, багато з них хворіють на малярію під час відвідування цих країн і тисячі – після повернення додому. Багато людей їздять у відрядження або працюють в тропічних країнах. Щороку реєструються завізні випадки малярії  в Україні і місті Києві.
У 2015 році зареєстровано 52 випадки малярії у дорослих у 18 регіонах України. Всі випадки були завізного характеру. Місцеві випадки малярії, вторинні від завізних, а також випадки щепленої малярії в Україні не реєструвались. Із восьми випадків тропічної малярії в місті Києві три закінчились летальними наслідками. У 2016 році у місті Києві зареєстровано 3 завізні випадки малярії, четвертий випадок закінчився летальним наслідком на початку 2017 року (постраждала жінка напередодні хвороби перебувала в Анголі).
В Україні комарами, здатними переносити малярію, заселені більше 40% водоймищ. Залишається високою заселеність комарами роду Anopheles і населених пунктів. Така нестійка ентомологічна та гідротехнічна ситуація  обумовлює високий ризик виникнення місцевої малярії. Тому актуальними залишаються протималярійні заходи на водоймах. Життєво необхідні своєчасна діагностика і лікування випадків хвороби.
Малярія – тяжке інфекційне захворювання. Відомі 4 форми хвороби, найбільш небезпечна – тропічна форма. При зараженні паразити потрапляють в кров, заносяться током крові в печінку, селезінку, де розвиваються, а потім поступають в кров, де проникають в еритроцити, що призводить до гемолітичної анемії. У людини, яка не має імунітету, симптоми з’являються через 10-15 днів після укусу інфікованого комара. Перші симптоми – лихоманка, головний біль, озноб та блювота – можуть бути слабко вираженими, що утруднює виявлення малярії. Симптоми можуть нагадувати респіраторне захворювання, грип. Якщо не розпочати лікування в перші 24 години, малярія може розвинутись у тяжку хворобу, яка закінчиться смертю. У дітей з малярією може з’явитись один або більше таких симптомів як тяжка анемія, дихальна недостатність у зв’язку з метаболічним ацидозом чи церебральна малярія. У дорослих також часто зустрічається ураження декількох органів. В ендемічних з малярії регіонах у людей може розвиватись частковий імунітет, при якому інфекція протікає безсимптомно.
Всі переносники малярії кусають в сутінках і на світанку. Інтенсивність передачі залежить від виду паразита, стану імунітету організму людини і навколишнього середовища.
Інструктажі з профілактики малярії серед осіб, які планують відвідати тропічні країни, а також необхідні щеплення за епідемічними показаннями проводяться в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва, приватних медичних закладах (ТОВ «Борис», ТОВ «Клініка «Медіком», Товариство «Центр сімейної медицини УЛДЦ»), про що видається Сертифікат міжнародного зразку. У 2016 році  інструктажі з врученням пам’яток пройшли 1688 осіб. На даний час відсутні ліцензовані вакцини для профілактики малярії. Вакцина проти тропічної малярії пройшла клінічні випробування в 7 країнах Африки і застосовується в пілотних регіонах. Профілактика хвороби здійснюється медикаментозними препаратами.
В місті Києві лікування хворих здійснюється у інфекційному відділенні Олександрівської клінічної лікарні міста Києва.
Особам, які виїжджають за кордон необхідно пам’ятати:
- при виборі країни для туристичної поїздки необхідно отримати інформацію в туристичних фірмах чи установах, які організують відрядження, інформацію щодо ризику зараження малярією;
- за два тижні до прибуття в небезпечні щодо малярії країни розпочати прийом рекомендованого лікарем препарату, тривалість його прийому – весь термін перебування в країні, а також 4 - 6 тижнів після повернення;
- на час перебування в країні використовувати репеленти (засоби, що відлякують комарів), наносити їх на відкриті ділянки тіла, а також просочити ними одяг;
- при будь-якому захворюванні з підвищенням температури тіла протягом 3 років після повернення з країни, небезпечної з малярії, обстежуватись на малярію, особливо важливо - в перший місяць після повернення, оскільки можливі прояви тропічної малярії.
Використані матеріали ДУ «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» та головного позаштатного спеціаліста Департаменту охорони здоров’я з паразитології Колос Лариси Антонівни.

Головний лікар                                                                           О. Стойка

Когут, 468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок