Всесвітній день боротьби з малярією – 25 квітня 2018 року

 

Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла п’ятнадцятирічну «Глобальну технічну стратегію боротьби з малярією на 2016-2030 роки». Це програма дій в інтересах країн, які ведуть боротьбу з хворобою. Головними її положеннями є складні, але досяжні завдання: зменшити кількість нових випадків малярії та рівень смертності від малярії як мінімум на 90%; ліквідувати малярію, як мінімум в 35 державах; попередити повернення малярії в країни, вільні від малярії. В період з 2010 по 2015 рік захворюваність на малярію знизилась на 21%, смертність – на 29% в усіх вікових групах і на 35% - серед дітей у віці до 5 років.
Щорічно 25 квітня відзначається Всесвітній день боротьби з малярією, який спрямовує країни-учасниці на питання подолання хвороби, обмін досвідом, встановлення глобального партнерства.
У 2016 році передача малярії продовжувалась у 91 країні, ризик захворіти був у половини населення світу. 88% випадків захворювання стались у країнах Африки на південь від Сахари. В зоні ризику - Південно-Східна Азія, Латинська Америка, Близькій Схід. У 2016 році зареєстровано 212 мільйонів випадків малярії і 429 тис. випадків смерті від неї. Поширенню малярії сприяють інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії - малярійних плазмодіїв, до медичних препаратів.
Небезпечні (ендемічні) з малярії країни відвідують щороку мільйони туристів, багато з них хворіють на малярію під час відвідування цих країн і тисячі – після повернення додому. Багато людей їздять у відрядження або працюють в тропічних країнах. Щороку реєструються завізні випадки малярії в Україні і місті Києві.
За повідомленням ДУ «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» у місті Києві протягом 2017 року зареєстровано десять завізних випадків малярії, один з яких закінчився смертю постраждалої жінки, яка напередодні хвороби перебувала в Республіці Ангола. У 2016 році, між тим, було зафіксовано три завізні випадки хвороби. Показники захворюваності на малярію на 100 тис. населення становили 0,34 та 0,1 відповідно, тобто відмічається зростання у 3,4 рази. Місцевих випадків малярії, вторинних від завізних не зафіксовано.
Встановлено, що у 2017 році хворобу завезено з Анголи (2 випадки), Замбії, острова Мадагаскар, Кот-Д’Івуару, Південного Судану (2 випадки), Нігеру, Нігерії, Індії, Перу. В усіх випадках хворобу лабораторно було виявлено фахівцями лабораторії інфекційної реанімації Олександрівської клінічної лікарні міста Києва, підтверджено в ДУ «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України». Кияни, які захворіли, не проводили особисту хіміопрофілактику малярії під час перебування у природних вогнищах та по поверненню до міста Києва.
26 лютого 2018 року у місті Києві помер мешканець Святошинського району, 34 років, який три місяці перебував у Демократичній республіці Конго. За результатами епідрозслідування встановлено, що ймовірними причинами летального випадку стало не проведення хіміопрофілактики малярії та особистого захисту від нападу комарів, можливо через необізнаність в даних питаннях; пізня діагностика малярії на догоспітальному етапі через відсутність настороги до малярії серед медичних працівників.
Малярія – загрозливе для життя захворювання, яке викликають паразити роду Plasmodium, а переносять від хворої до здорової людини самки комарів роду Anopheles. Можлива передача хвороби при переливанні крові, через медичні інструменти, внутрішньовенні ін’єкції, від хворої вагітної жінки до плоду. Завдяки діагностичному тестуванню крові можливо швидко виявити малярію і призначити необхідне для врятування життя лікування.
У закладах охорони здоров’я міста Києва мікроскопічно на малярію обстежено протягом 2017 року 865 осіб з лихоманкою та осіб, які відвідували ендемічні країни. Настороженість медичних працівників щодо малярії допомагає у своєчасній діагностиці. В одного з пілотів, який повернувся з Республіки Конго, в препаратах крові було виявлено збудників тропічної малярії. Фахівцями протиепідемічної служби за допомогою Управління охорони здоров’я Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації активно проведено розшук хворого, негайно госпіталізовано до Олександрівської клінічної лікарні міста Києва, що дозволило врятувати йому життя. Життєво необхідні своєчасна діагностика і лікування випадків хвороби.
В Україні комарами, здатними переносити малярію, заселені більше 40% водоймищ. Залишається високою заселеність комарами роду Anopheles і населених пунктів. Така нестійка ентомологічна та гідротехнічна ситуація обумовлює високий ризик виникнення місцевої малярії. Тому актуальними залишаються протималярійні заходи на водоймах.
Загалом результати ентомологічного моніторингу у місті Києві тривожні. Територію столиці визначено як територію масового поширення гнусу та інших небезпечних комах і кліщів. На території міста зареєстровано 61 вид членистоногих, які мають медичне значення (комарів, іксодових кліщів, гамазових кліщів, алергенних кліщів, ґедзів, мошок), є фактичними або потенційними переносниками інфекційних та паразитарних захворювань.
З метою недопущення виникнення місцевих випадків малярії, вторинних від завізних, в період з 01 квітня по 01 жовтня ентомологами паразитологічних лабораторій на 133 внутрішніх водоймах міста Києва проводився моніторинг розповсюдження малярійних комарів - переносників інфекції, працівниками-боніфікаторами здійснювались протималярійні заходи, а саме - розчистка берегової смуги, викошування водної рослинності, видалення сухостою. Максимальна щільність личинок малярійних комарів не перевищувала 12 екземплярів на квадратний метр, показань для проведення знищувальних заходів із застосуванням хімічних препаратів не було.
Інструктажі з профілактики малярії серед осіб, які планують відвідати тропічні країни, а також необхідні щеплення проти жовтої лихоманки за епідемічними показаннями проводяться в Олександрівській клінічній лікарні міста Києва, приватних медичних закладах (ТОВ «Борис», ТОВ «Клініка «Медіком», Товариство «Центр сімейної медицини УЛДЦ»), про що видається Сертифікат міжнародного зразку.
Малярія – тяжке інфекційне захворювання. Відомі 4 форми хвороби, найбільш небезпечна – тропічна форма. При зараженні паразити потрапляють в кров, заносяться током крові в печінку, селезінку, де розвиваються, а потім знову поступають в кров, де проникають в еритроцити, що призводить до гемолітичної анемії. У людини, яка не має імунітету, симптоми з’являються через 10-15 днів після укусу інфікованого комара. Перші симптоми – лихоманка, головний біль, озноб та блювота – можуть бути слабко вираженими, що утруднює виявлення малярії. Симптоми можуть нагадувати респіраторне захворювання, грип. Якщо не розпочати лікування в перші 24 години, малярія може розвинутись у тяжку хворобу, яка закінчиться смертю. Всі переносники малярії кусають в сутінках і на світанку. Інтенсивність передачі залежить від виду паразита, стану імунітету організму людини і навколишнього середовища.
Особам, які виїжджають за кордон необхідно пам’ятати:
- при виборі країни для туристичної поїздки необхідно отримати інформацію в туристичних фірмах чи установах, які організують відрядження, інформацію щодо ризику зараження малярією;
- за два тижні до прибуття в небезпечні щодо малярії країни розпочати прийом рекомендованого лікарем препарату, тривалість його прийому – весь термін перебування в країні, а також 4 - 6 тижнів після повернення;
- на час перебування в країні використовувати репеленти (засоби, що відлякують комарів), наносити їх на відкриті ділянки тіла, а також просочити ними одяг;
- при будь-якому захворюванні з підвищенням температури тіла протягом 3 років після повернення з країни, небезпечної з малярії, обстежуватись на малярію, особливо важливо - в перший місяць після повернення, оскільки можливі прояви тропічної малярії.
Головні вимоги щодо профілактики малярії, які висуваються центральним органам виконавчої влади, туристичним агентствам, керівникам підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, викладені у Постанові Головного державного санітарного лікаря України від 07 листопада 2011 року №19 «Про заходи щодо профілактики малярії в Україні»
ВООЗ повідомила, що у 2018 році в рамках пілотних проектів у трьох країнах Африки (Гана, Кенія, Малаві) буде застосована перша в світі вакцина проти малярії, яку розроблено для захисту дітей молодшого віку в Африці. Ця ін’єкційна вакцина відома як RTS,S, діє проти збудника тропічної малярії – найбільш смертоносного малярійного паразита. Останні стадії клінічних випробувань продемонстрували, що вакцина RTS,S забезпечує частковий захист від малярії дітей раннього віку, має певний потенціал для рятування життів і стане важливим трампліном для покращених вакцин другого покоління. Вакцина буде додатком до основного комплексу рекомендованих ВООЗ заходів профілактики, діагностики і лікування малярії.

ГОЛОВНА

На початок