Всесвітній день хоспісів і паліативної допомоги - 13 жовтня 2018 року

 

У другу суботу жовтня в світі відмічається день паліативної допомоги. Подія має допомогти суспільству усвідомити важливість проблеми достойного завершення людського життя, гуманного ставлення до безпомічних, тяжко хворих людей. Паліативна допомога покликана подовжити життя невиліковно хворої людини без страждань, перебороти симптоми і ускладнення хвороби, принизливу безпомічність.

У нашій країні паліативна допомога вже стала частиною соціальної політики держави, надається у відповідності з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2013 року № 41 «Про організацію паліативної допомоги в Україні». Така допомога, згідно наказу, надається паліативному пацієнту від моменту встановлення йому медичними працівниками діагнозу невиліковного прогресуючого захворювання, є безоплатною, здійснюється за направленням закладу охорони здоров’я, ґрунтується на принципах гуманності, доступності, високої якості, безперервності та наступності. Основні характеристики хоспісу як форми медико-соціального закладу паліативної медицини визначаються таким чином. «Хоспіс є державним медичним закладом для інкурабельних (невиліковних) хворих, метою якого є забезпечення їм паліативного (симптоматичного) лікування, підбір необхідної знеболюючої терапії, надання медико-соціальної допомоги, догляду, психологічної підтримки пацієнтів та родичів під час його хвороби, а також після його смерті».

Рішення про госпіталізацію приймає лікуючий лікар при неможливості надання паліативної допомоги вдома за умови поінформованої згоди пацієнта та його законних представників. Загальна паліативна допомога надається як вдома, так і в закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу. Спеціалізована паліативна допомога надається мультидисциплінарною командою вдома і в закладах охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги. До складу команди входять медичні працівники, які отримали спеціальну підготовку з надання паліативної допомоги, психологи, соціальні працівники, спеціалісти з надання духовної підтримки та інші фахівці за потребою, а також волонтери, найближчі родичі або законні представники пацієнта.

У місті Києві 20 листопада 2017 року прийнято спільний наказ Департаменту охорони здоров’я та Департаменту соціальної політики № 716/350 «Про організаційні заходи щодо взаємодії закладів охорони здоров’я та соціального захисту територіальної громади міста Києва при наданні паліативної допомоги». Наказом Департаменту охорони здоров’я від 09 серпня 2018 року №824 передбачено, у разі необхідності, безвідмовне надання виїзними бригадами медичної допомоги паліативним пацієнтам вдома.

Паліативної допомоги потребують, головним чином, онкологічні хворі, хворі на СНІД та туберкульоз на термінальних стадіях хвороби, а також пацієнти старшого віку після перенесеного інфаркту міокарду та інсульту.

Персонал паліативної служби долає ряд складних особливостей своєї роботи. Всі 100% хоспісних хворих є інвалідами 1 групи, тобто потребують постійного спостереження. До 45% хворих мають порушення тазових органів. 70% - повністю нерухомі, що зумовлює наявність пролежин і вимагає від доглядаючого персоналу великих фізичних зусиль. 50% хворих мають порушення психіки, що створює додаткове емоційне навантаження при спілкуванні. Застосування для знеболювання ін’єкційних наркотичних речовин, погодинне їх введення потребує від медичних сестер стаціонару хоспісного відділення особливої уважності та зосередженості в роботі, професійного вміння переключати увагу хворого, надавати йому відчуття комфорту та захищеності. Медичним працівникам, які працюють у сфері паліативної медицини і зазнають психічного стресу високої інтенсивності, необхідне проведення профілактики професійного вигорання, заходів психокорекції.

Для сім’ї хворих невиліковна хвороба одного з членів родини стає тяжким випробуванням. В процесі адаптації сім’я вчиться долати основні проблеми, так звані «ключові пункти» та психологічне напруження у ситуації хвороби. Це проблеми спілкування та підтримки хворого, реагування на почуття та висловлювання пацієнта, вплив пригніченого настрою як самого хворого, так і членів його родини на сімейне функціонування і зміну ролей. На основі оцінки дефіциту інформації у родичів інкрабельних хворих (150 осіб) у відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру розроблені психо-освітні заходи, визначені моменти психокореційного впливу, сформульовані задачі медико-психологічної допомоги, орієнтовані на членів родини паліативних пацієнтів. Проведення психологічних заходів дозволяє нормалізувати психологічний стан родичів, покращити їх психологічну адаптацію.

Таким чином, медико-психологічна допомога особам, які здійснюють догляд за інкурабельними онкологічними хворими, є одним з пріоритетних завдань спеціаліста з психічного здоров’я, який працює в галузі паліативної медицини.

Фахівцями ПВНЗ «Київський медичний університет УАНМ» та Київського міського клінічного онкологічного центру у Міжнародному журналі реабілітації і паліативної медицини наведено відомості про нові вітчизняні препарати натуральних ефірних олій та гідролатів з рослинної сировини, які справляють значний вплив на емоційний фон людини, показано можливості використання їх у паліативній допомозі онкохворим на термінальній стадії життя. Гідролати, на відміну від ароматичних вод та ефірних олій дозволено використовувати внутрiшньо без небезпеки подразнення шлунково-кишкового такту. В арсеналі ароматерапії на сьогодні ефірні олії та гідролати ромашки лікарської, меліси, деревію звичайного, гісопу лікарського, монарди трубчастої, лаванди вузьколистої, розмарину лікарського, кропу городнього, звіробою звичайного та інших.

Використано публікації експерта Департаменту охорони здоров’я за напрямком «Паліативна допомога», завідувача відділення паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру Калачова Олексія Володимировича.

ГОЛОВНА

На початок