Початок нового навчального року – 1 вересня 2017 року

«Школа повинна стати центром збереження здоров’я дітей». Таке побажання отримують освітяни напередодні нового навчального року від фахівців Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. За результатами досліджень Інституту, у 12 базових школах міста Києва, протягом навчального року частка здорових дітей зменшується з 27% до 19%, а кількість дітей з хронічною патологією збільшується з 36% до 54%. Особливо стрімко зростає захворюваність на хвороби нервової, ендокринної, травної системи, хвороби очей. Тобто зараз школа не оздоровлює, а навпаки, погіршує стан здоров’я дітей.
За даними Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики у місті Києві поширеність усіх хвороб серед дітей від 0 до 17 років у 2016 році досягла 19456,9 проти 19047,0 на 10000 населення відповідного віку у 2015 році. Як і в попередні роки, в структурі поширеності перше місце, незалежно від віку, займають хвороби органів дихання. Їх питома вага складає у дітей від 0 до 6 років 66,5%, від 7 до 17 років – 45,0%. Основу структури захворювань цього класу складають гострі респіраторні інфекції та грип. Відмічається збільшення хронічної патології - хронічних ларингітів та ларинготрахеїтів, хронічних назофарингітів та фарингітів тощо. Відмічається значне збільшення, у 4,5 рази, рівня показника бронхіальної астми у дітей від 7 років і старше. Зростає поширеність інших захворювань з віком дитини: хвороби ендокринної системи збільшуються з віком у 3 рази, хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини - в 2,9 рази, хвороби органів кровообігу - у 6,9 рази, хвороби ока та його придаткового апарату - у 2,5 рази. Протягом останніх років має тенденцію до збільшення рівень дитячого травматизму.
В Україні вже четвертий рік поспіль діє порядок «щорічної організації проведення обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів медичними працівниками у присутності батьків або інших законних представників у лікувально-профілактичному закладі за місцем спостереження дитини протягом календарного року». У 2017 році профілактичні огляди у закладах охорони здоров’я проводяться також згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 16 серпня 2010 року №682. Наказом затверджено порядок проведення один раз на рік обов’язкових профілактичних медичних оглядів в залежності від віку дитини та  показань:
у віці 6, 11 років – дитячим хірургом, ортопедом-травматологом, дитячим офтальмологом, дитячим стоматологом, іншими спеціалістами за показаннями, аналіз крові, у 11 років – в тому числі на цукор;
7, 8, 9, 10, 12, 13 років – за показаннями;
14, 15 років – стоматологом, гінекологом дитячого та підліткового віку (за показаннями), дитячим хірургом, ендокринологом дитячим, психологом за показаннями, аналіз крові, флюорографія;
16, 17 років – стоматологом, гінекологом дитячого та підліткового віку (за показаннями), флюорографія.
Щорічно медичною сестрою проводиться перевірка гостроти зору, слуху, постави, діагностика плоскостопості методом плантографії. За результатами огляду надається довідка встановленого зразка (Ф. 086-1/о) для надання її медичному працівнику загальноосвітнього навчального закладу. Карта профілактичної роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів, їх батьками або законними представниками щодо виявлення факторів ризику алкогольних та наркотичних проблем (Ф. 086-2/о) заповнюється на кожного учня загальноосвітнього навчального закладу під час обов’язкового медичного профілактичного огляду та надається його батькам або іншим законним представникам з інформуванням щодо попередження у дітей та підлітків вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, надання її медичному працівнику загальноосвітнього навчального закладу. Інформація, що міститься у цій формі, є конфіденційною і не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених законом. Обробка персональних даних здійснюється відповідно до Законну України «Про захист персональних даних»
Оцінку функціональних можливостей серцево-судинної системи школярів, яка обумовлює об’єм припустимих індивідуальних навантажень на уроках фізкультури, здійснюють щорічно, з використанням проби Руф’є, коли досліджується пульс дитини в ході дозованих фізичних вправ у певному ритмі.   
Фізичне і психічне здоров’я дитини залежить від батьків, педагогів, лікарів… Зацікавлення батьків у проходженні дитиною якісного медичного огляду, виконання медичних рекомендацій для поліпшення самопочуття стають ключовими у збереженні здоров’я дітей.
У відповідності з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 листопада 2011 року № 756, який стосується вільного вибору лікаря, кожна дієздатна особа, яка досягла віку 14 років, може самостійно здійснювати вільний вибір/зміну лікаря, відповідального за надання їй первинної медичної допомоги, з числа лікарів загальної практики – сімейних лікарів, дільничних терапевтів та педіатрів. Вибір або зміна лікаря для осіб, які не досягли віку 14 років, здійснюється їх законними представниками.
Батьки обирають вік, у якому дитина йде до школи. Для здоров’я маленької людини це дуже важливе питання. За даними фахівців ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М.Марзєєва НАМН України», ранній вік вступу до школи – одна з причин погіршення стану здоров’я старшокласників. Рівень соматичного здоров’я був нижче у дітей, які почали шкільне навчання до 6 років і 3 місяців, порівняно з тими, хто розпочав вчитись у 6 з половиною років.
Для сімейного виховання фізично та інтелектуально здорових дітей важливим є раціон харчування родини. На сьогодні лише в трьох з майже 130 країн світу, де існує йодний дефіцит, відсутнє рішення проблеми на державному рівні. Це Україна, Росія та Албанія. Дослідження Буковинського державного медичного університету, проведені за методикою ВООЗ для 819 дітей від 7 до 16 років, які проживали в умовах легкого та середнього йодного дефіциту, показали, що тільки 1 з 50 родин використовує йодовану сіль. В результаті раціони харчування - бідні на йод. У дітей із середнім йодним дефіцитом виявилися нижчі показники фізичного розвитку. Третина дітей мали дисгармонічний фізичний розвиток, а 14%  дітей із зони йодного дефіциту мали зміни більшості досліджуваних когнітивних функцій. Провідними були порушення пам’яті та дрібної моторики. З наростанням йодного дефіциту знижувався рівень інтелектуальної сформованості, продуктивності і точності виконання робіт.
Функції йоду в організмі неможливо переоцінити. Він входить до складу тиреоїдних гормонів, які відповідають за енергетичний обмін в організмі, за формування центральної нервової системи. Він потрібен людині кожен день. Потреба в йоді зростає при вагітності, годуванні груддю. Тільки морепродукти (тріска, скумбрія, кальмар, хек, мінтай, морська капуста) забезпечують потреби в йоді. Внесення у грунт хімікатів вбиває йод у рослинах. Йодована сіль є універсальним продуктом для профілактики дефіциту йоду. Але серед усіх країн Європи у нашої країни найнижчі показники її вживання (18% населення). Злочинно допускати народження розумово неповноцінних дітей, якщо ми знаємо, як це попередити.
Харчові уподобання дорослих в родині відбиваються на звичках дітей. Надто солона, солодка, жирна їжа стають допустимими і звичними. Проте, вивчення науковцями Національного медичного університету імені О.О.Богомольця вмісту холестерину в плазмі крові дітей 4-10 років із родин хворих на цукровий діабет, показало дуже серйозний результат. Виявилось, що у хлопчиків вміст холестерину у межах допустимих величин спостерігався тільки у 40% випадків, у 42% - відповідав приграничним значенням і у 18% - перевищував норму. У дівчаток аналогічно: 68%, 21%, 11%. Тобто в родинах хворих на цукровий діабет необхідно з раннього віку відстежувати порушення ліпідного обміну у дітей, створювати умови для унормування (харчування, фізична активність) та недопущення розвитку ожиріння.
За період 2000-2015 років Україна досягла великих успіхів у зниженні показників дитячої смертності. Але у питаннях надання амбулаторно-поліклінічної допомоги відмічаються значні проблеми. З 2008 року значно знизилось охоплення вакцинацією дітей проти 10 інфекцій і до 2014 року зафіксовані рекордно низькі показники. Недостатність лікарів-педіатрів, сучасних клінічних протоколів, відсутність реально дієвого соціального захисту уразливого дитячого населення формує зниження захисту від інфекцій, обумовлює необхідність широкого впровадження простих і ефективних технологій оздоровлення.
Науковці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України пропонують керівництву освітніх закладів впроваджувати найдоступніші та найефективніші, сертифіковані та допущені до застосування Міністерством охорони здоров’я України, методи реабілітації дітей в умовах дитячих організованих колективів. В освітніх закладах необхідно створювати оздоровчі кабінети, обладнані фізіотерапевтичною апаратурою, де шкільна медсестра може проводити оздоровчі процедури. Педагоги повинні знати, як усунути втому у дітей, а вчителі фізичного виховання – як розрахувати фізичні навантаження залежно від функціональних можливостей організму школярів різних вікових груп, тим більш, що в інституті їх цьому навчають. Такі оздоровчі заходи в умовах освітньої установи будуть запорукою збереження і примноження потенціалу здоров’я учнів.
В 12 базових школах міста Києва, де впроваджені наукові рекомендації, створені центри оздоровлення школярів, де використовуються фізіотерапія, ароматерапія, музикотерапія, лікувальна фізкультура, киснева та магнітно-лазерна терапія. Спільними зусиллями освітян і науковців вдалося зменшити на 34% кількість учнів, які часто хворіють. Силами тільки медичних працівників цього не вдалось би досягти.
Відомий український педагог Сухомлинський Василь Олександрович пред’являв дуже високі вимоги до педагогів та вихователів, казав: «Ми повинні бути для підлітків взірцем багатства духовного життя. Лише за цієї умови у нас є моральне право виховувати. У вихованні здорових звичок дітей вплив дорослих, їх моделі поведінки неможливо переоцінити. Тому вчитися в першу чергу мають дорослі. Відомий бестселер «Наші хороші підлітки» професора математики голландського університету Неллі Літвак, матері двох дітей, дає підказки у спілкуванні з підлітками. Для того, щоб не втратити довіру і повагу дитини, автор радить, якомога частіше представляти самих себе на місці підлітка, уважно, без нотацій обговорювати важливі для них питання, давати завдання, які вони в змозі виконати і, врешті решт, любити дітей такими, якими вони є. Важливо помічати, що в житті доставляє дитині радість, і розвивати в цьому напрямку її здібності.
Лікарі Київського міського Центру здоров’я вітають вчителів, дітей та їх батьків з новим навчальним роком, бажають міцного здоров’я і запрошують до співпраці у питаннях попередження хвороб, шкідливих звичок і формування здорового способу життя.

Головний лікар                                                                                  О. Стойка

Когут,
468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок