Всеукраїнський день боротьби
із захворюванням на рак молочної залози –
20 жовтня 2018 року

 

У світі щорічно рак молочної залози (РМЗ) виявляється у однієї з дев’яти жінок, що складає майже 1,38 млн. нових випадків цієї патології, тоді як смертність з причини РМЗ серед жінок у віковій групі 20-59 років обіймає перше рейтингове місце в загальній структурі смертності від онкопатології. З 70-х років минулого сторіччя кількість випадків РМЗ в світі значно зросла. Це пов’язують зі стилем життя населення, коли в сім’ях стало менше дітей, а терміни грудного вигодовування суттєво скоротились. Кожна жінка, яка занедужала на РМЗ, у середньому втрачає 17-18 років життя, що для нашої країни становить 53% втрат жіночої популяції.

Щорічно в Україні реєструється понад 17 тис. нових випадків РМЗ, з них – 25% у жінок репродуктивного віку. Помирають майже 8 тис. жінок, чверть яких знаходяться у репродуктивному, 20% - у працездатному віці. Рівень захворюваності на РМЗ за останні 20 років зріс у 2,5 рази, а щорічний приріст становить більше 2%. Серед первинних хворих на РМЗ частка пацієнток з онкопатологією молочної залози у ІІІ-ІV стадіях захворювання складає більше 20%, хоча хвороба на цих стадіях має вже тяжкі візуальні фізичні прояви. Під час профілактичних оглядів в країні виявляється лише 47% патології.

Лікування хворих на РМЗ ІІІ стадії коштує у 15-30 разів дорожче, порівняно із затратами на терапію в разі виявлення пухлини на ранній стадії. В той же час на діагностику витрачається тільки 5% коштів, а 95% - на лікування. Саме тому актуальною залишається рання діагностика захворювання, яка покращує п’ятирічне виживання, зменшує витрати на протипухлинне лікування.

За переказами, одного разу до Гіппократа прийшла за допомогою знатна жінка, у якої пухлина з грудей розповсюдилась на шкіру і утворила тверду кірку, схожу на панцир краба, а через сосок виділялась серозно-кров’яниста рідина. Спантеличений лікар так і не зміг допомогти пацієнтці, але він описав дивну хворобу і дав їй назву – карцинома, (від грецького слова – краб), що означало злоякісну пухлину із запаленням. Суфікс «ома» означає припухлість. Так з’явився термін «cancer», що перекладається як «рак». Гіппократ використовував також термін «onkos» для опису пухлин, від якого походить слово онкологія, тобто наука про пухлини.

У другому сторіччі н.е. античний медик Клавдій Гален узаконив термін «рак», описавши форму пухлини, подібну до краба. Пухлини на грудях подібно клешням цієї тварини розташовувались з обох сторін тулуба, а вени, розтягнуті грізною пухлиною, нагадували його за формою. Гален першим запропонував хірургічне лікування прогресуючого РМЗ шляхом вирізання навколо ураженої області із збереженням великого грудного м’яза або припікання. Подібно Гіппократу, Гален був проти втручання на занедбаній стадії хвороби, але навіть тоді підтримував ідею скринінга, дійшовши до висновку, що хворобу на ранній стадії можна вилікувати.

Подальші медичні наукові відкриття дали практичним лікарям розуміння природи вторинного вогнища патологічного процесу - метастазів, викликаних переміщенням пухлинних клітин (як насіння у грунт), поширенням їх по лімфатичній системі, насамперед у найближчі пахвові лімфатичні вузли. Це відкриття дозволило видаляти не тільки саму молочну залозу, а й найближчі лімфатичні вузли, а також грудний м’яз.

Відкриття Мортоном ефіру як анестезуючого засобу, використання принципів антисептики, розроблених Лістером, дозволили полегшити такі жахи хірургії як біль та зараження крові – сепсис. Поступово удосконалювались техніки оперативного втручання і у 1882 році Уільям Стюард Холстед у шпиталі імені Джона Хопкінса ввів у широку медичну практику технічно вдосконалений варіант операції на молочній залозі з приводу РМЗ, назвавши її «радикальною мастектомією». Надалі операцію стали називати мастектомією Холстеда, і вона надовго залишилась надією на життя для хворих. Уже у ХХ сторіччі лікарі стали шукати шляхи органозберігаючих операцій, пластичних операцій для уникнення проблем спотворення тіла жінок. Ера антибіотиків допомогла розвинути реконструктивно-пластичні втручання теперішнього часу. Спасають життя хіміо- та променева терапія.

Діагностика РМЗ також вдосконалювалась з часом. Зараз використовуються такі методи як рентгенологічний (мамографія), ультразвуковий, магнітно-резонансний, позитронно-емісійну томографію (ПЕТ), біопсію. Завдяки безцінним внескам лікарів та науковців лікарі-клініцисти мають можливість використовувати нові якісні підходи в процесі діагностики та лікування РМЗ.

Поряд з сучасними методами лікування вітчизняними вченими відпрацьовані принципи дієтотерапії при онкологічних захворюваннях. Метод дієтотерапії А.Ф.Андреєвої проходив апробацію на кафедрі факультетської терапії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є.Кавецького. Накопичено 20-річний досвід діяльності з лікування онкологічних та інших захворювань за допомогою спеціально розробленої протипухлинної дієти, рекомендовано використовувати її протягом всього життя після повного одужання. Використовуючи метод, декілька сотень пацієнтів вилікувались від злоякісних і доброякісних пухлин, суттєво подовжили тривалість життя. Метод потребує кардинальної зміни харчових звичок і традицій, базується головним чином на використанні правил змішування продуктів по Шелтону. Заборонені до вживання консервовані, смажені продукти, обмежуються алкогольні напої. Вся їжа, як термічно оброблена, так і сира, має бути вжита одразу після приготування (за виключенням бурякового соку). Заборонені майже всі білкові продукти – м’ясо, риба, яйця, горіхи, гриби, бобові, всі молочні продукти, за виключенням сметани і вершкового масла. Єдиним білковим дозволеним продуктом, згідно дієти А.Ф.Андреєвої, є відварена яловича печінка, для неї іноді робилось виключення, особливо при гіпотонії. Жири не піддають тепловій обробці, а додають у готові страви. Рекомендовані нерафіновані рослинні олії, а сметана і вершкове масло – в невеликих кількостях і тільки найвищої жирності.

Дослідження вмісту мікроелементів у волоссі хворих на ІІ стадії РМЗ підтвердили значимість корекції харчування та необхідність відповідної медикаментозної терапії. У обстежених хворих, виявлено низький вміст заліза, цинку, міді, кобальту і підвищено вміст хлору, в порівнянні з референтними значеннями.

До числа медико-соціальних факторів ризику з негативною кумулятивною дією відносять активне куріння тютюну, споживання алкогольних напоїв, незбалансоване харчування протягом життя, вживання продуктів, які містять метилксантини (кава, чай, какао, кола), ранній та пізній початок менструацій, нерегулярність статевих стосунків, порушення менструального циклу, відсутність пологів, три і більше пологів, пізні пологи, недостатня кількість та надлишок грудного молока, переривання вагітності методом аборту, травми та хвороби молочної залози, інсулінозалежний цукровий діабет, ожиріння. Жінки, у сімейному анамнезі яких реєструвались пухлини молочної залози у родичів І ступеня (мати, сестра, дочка) мають ризик захворіти у 3-5 разів більший, ніж в популяції. Спадкові форми пухлин молочної залози складають менше 5% від всіх випадків хвороби.

У місті Києві рентгенологічне обстеження молочних залоз (мамографію) можна зробити у медичних закладах за адресами: вул. Вербицького, 5, тел.: 560-92-63; вул. Закревського, 81/1, тел.: 530-01-65; вул. Драйзера, 19, тел.: 515-88-19; Київській міській онкологічній лікарні, вул. Верховинна, 69, тел. реєстратури: 409-24-73; Київському міському консультативному діагностичному центрі, вул. Кондратюка, 6, тел.: 432-17-00.

ГОЛОВНА

На початок