Всесвітній день психічного здоров’я - 10 жовтня  2017 року

На виконання наказу Департаменту охорони здоров’я від 09 жовтня 2017 року №557 «Про проведення Всесвітнього дня психічного здоров’я в закладах охорони здоров’я, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва» з 10 по 17 жовтня 2017 року відбудуться заходи з нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я:
- 10 жовтня 2017 року - день відкритих дверей Територіального медичного об’єднання «ПСИХІАТРІЯ» та у структурних підрозділах об’єднання за участі представників засобів масової інформації, громадських організацій, родичів пацієнтів психіатричних закладів; анонімний прийом лікаря-психіатра та юридичне консультування з питань надання психіатричної допомоги; консультування лікарями-психіатрами спеціалізованих закладів охорони здоров’я з питань можливостей оздоровлення та формування здорового способу життя;
- протягом тижня з 10 жовтня по 17 жовтня 2017 року – робота з диспансерними групами хворих в частині попередження загострення і виникнення ускладнень психіатричних хвороб.

За ініціативи Міжнародної федерації психічного здоров’я та підтримки ВООЗ Всесвітній день психічного здоров’я відмічається щорічно, починаючи з 1992 року.
Психічне здоров’я є найважливішим компонентом загального благополуччя, нормальної життєдіяльності і стійкості до потрясінь як окремих людей, так і цілих країн. ВООЗ присвятила Всесвітній день здоров’я у 2017 найбільш поширеному психічному розладу - депресії. Мета кампанії 2017 року полягає у тому, щоб якнайбільше людей з депресією звернулись по медичну допомогу і отримали її.
В усьому світі негативні стереотипи, пов’язані з психічними розладами як і раніше, заважають людям звертатись по допомогу. Обговорення проблеми депресії з членом сім’ї, другом або професійним медпрацівником, а в більшому масштабі – на робочому місті, в школі, у засобах масової інформації, соціальних мережах – все це може подолати негативні стереотипи і підштовхнути нарешті людей до пошуку підтримки і спеціалізованої медичної допомоги.
Протягом життя 10-15% людей можуть хворіти на депресію або відчувати прояви депресивного синдрому. Це захворювання обумовлено порушенням хімічного балансу мозку, супроводжується психічними стражданнями і потребує серйозного лікування. Надзвичайні гуманітарні події і конфлікти загострюють потреби людей як у лікуванні, так і у профілактиці психічних розладів. Результати дослідження, проведеного під керівництвом ВООЗ і опублікованого в журналі «The Lancet Psychiatry» свідчать, що кожен долар США, інвестований в розширення масштабів лікування депресії і тривожних розладів, перетворюється на 4 долари США у вигляді покращеного здоров’я і здатності працювати.
Розвиток депресивного синдрому найбільш вірогідний після впливу стресових факторів, але може розвитися і без такого впливу. Найбільш характерні прояви депресії – пригнічений настрій, роздратованість; почуття тривоги, провини і/або безпорадності; неможливість сконцентруватись чи прийняти рішення; погіршення апетиту та зміна ваги; втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, улюблених занять; труднощі, пов’язані з пам’яттю та сном; почуття хронічної втоми; головний біль або біль в спині, нездатність виконувати постійні обов’язки принаймні протягом двох тижнів. Найбільш важкими проявами деяких типів хвороби є порушення мислення навіть до його дезорганізації, інвалідність, спричинена психічним розладом, а також скоєння самогубств. Депресія в більшості випадків виліковна завдяки покращенню методів діагностики і лікування з використанням психотерапії та сучасних ліків.
Останнім часом стрес у населення України набуває характеру пандемії. Тривала психоемоційна напруга призводить до різноманітних нервово-психічних порушень. З нею стикаються зараз не тільки психологи та лікарі-психіатри, а в першу чергу, терапевти, сімейні лікарі, неврологи. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в нашій країні у 2015 році 1,6 млн. людей стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Цим терміном називають людей, які вимушені раптово у великій кількості змінити місце проживання в межах країни в результаті озброєного конфлікту, стихійного лиха або інших екстремальних ситуацій. Доповідь українських фахівців на 24-му Європейському Конгресі з психіатрії (березень 2016 року, Мадрид, Іспанія) була присвячена психічному здоров’ю ВПО. Психодіагностичне обстеження виявило у 75% з них порушення адаптації. В клінічній картині домінувала депресія, тривога, внутрішня напруга, нездатність до розслаблення, астенічні симптоми, різноманітні страхи. Тяжкість проявів депресії дещо вище у жінок. Такі розлади, залишені без психотерапевтичної та психофармакологічної корекції згодом можуть викликати хронізацію симптомів, набуту патологію особистості і, відповідно, соціальну, сімейну та професійну дезадаптацію хворих, погіршення якості життя, зловживання психоактивними речовинами і навіть інвалідизацію.
Універсальні профілактичні стратегії мають на меті підвищення доступу до служб охорони здоров’я, зміцнення психічного здоров’я, зниження рівня шкідливого вживання алкоголю, обмеження доступу до засобів скоєння самогубства, сприяння більш відповідальній професійній діяльності засобів масової інформації. 
На базі поліклінічних закладів міста Києва, консультативно-діагностичних центрів (КДЦ) створено кабінети медико-психологічної допомоги бійцям АТО, які входять в структуру Центру психотерапії та медичної психології  Київської міської психоневрологічної лікарні №2, вул. Миропільська 8, тел. 543-90-46. Спеціалісти кабінетів за адресами: вул. Попудренка 13, Шептицького 5, Вербицького 5, Закревського 81/1, Йорданська 26, Підвисоцького 13, Єреванська, 6 проводять діагностику, надають психологічну та психотерапевтичну допомогу тим, хто повернувся із зони АТО, членам їх родин та вимушеним переселенцям. Допомога надається безкоштовно.
За підтримки столичної влади діє програма соціально-психологічної допомоги особам/родинам, яких торкнулась проблема АТО. Спеціалісти районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають правові, психологічні, соціальні послуги, консультують з питань прав військовозобов’язаних, під час мобілізації та пільг учасників АТО, отримання соціальних виплат, санаторного оздоровлення, сприяння у соціальній адаптації до мирного життя. Адреси районних центрів; вул. Маричанська, 5, Харківське шосе, 57, Сабурова, 8, бульвар Перова, 56,  Йорданська, 7г, пров. Філатова, 3/1, Мостицька, 20, Л.Курбаса, 18г, Кривоноса, 21, Коперника, 10.
Допомогу психолога, психіатра можна отримати за телефонами довіри Міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи: 456-17-25,   456-17-02.

 

ГОЛОВНА

На початок