Всеукраїнський день боротьби із захворюванням
на рак молочної залози – 20 жовтня 2017 року

У відповідності з наказом Департаменту охорони здоров’я від 10 жовтня 2017 року №569 у закладах охорони здоров’я міста Києва 20 та 21 жовтня будуть проведені заходи до Всеукраїнського дня боротьби з захворюванням на рак молочної залози.
Дні  відкритих дверей зі скринінгом молочної залози жінок на рак молочної залози, консультуванням лікарів-онкологів, мамографією, ультразвуковим дослідженням молочної залози будуть організовані:
- 20 жовтня з 9.00 до 15.00 - у Київському міському клінічному онкологічному центрі (вул. Верховинна, 69)
- 20 та 21 жовтня з 9.00 до 15.00 - у Київському міському консультативно-діагностичному центрі (вул. Кондратюка, 6)
20 та 21 жовтня  з 10.00 до 14.00 буде організовано консультування відвідувачів лікарями-онкологами, скринінг молочної залози жінок, ультразвукова діагностика молочних залоз у КНП «Консультативно-діагностичний центр» всіх районів міста Києва за адресами:
пр. Голосіївський, 59-а
вул. Вербицького, 5
вул. Закревського,81/1
вул. П.Запорожця, 26
вул.Тимошенка,14
вул. Підвисоцького, 13
вул. Мостицька, 9
вул. Симиренка, 10
вул. Гарматна, 36
вул. Саксаганського, 100
Обстеження за допомогою мамографії будуть організовані в усіх КНП «Консультативно-діагностичний центр» районів міста Києва крім Голосіївського та Печерського районів.
За даними Національного канцер-реєстру при Національному інституті раку злоякісні новоутворення обумовлюють 15% всіх випадків смерті і 26% втрат працездатності населення. В Україні щорічно реєструється більше 160 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень, а вмирає щорічно з цієї причини 90,6 тисяч онкологічних хворих. На обліку у лікувально-діагностичних закладах онкологічного профілю знаходяться більше 850 тисяч хворих на рак. Внаслідок передчасної смерті від злоякісних новоутворень Україна втрачає більше 270 тисяч людино-років життя (у чоловіків 19% втрат припадає на рак легень, у жінок 20% - на рак молочної залози). Відбувається перерозподіл вікових груп хворих у бік омолодження захворювань, але пік захворюваності припадає на 75-79 років. За підрахунками спеціалістів Національного канцер-реєстру України, кількість хворих з вперше виявленими злоякісними новоутвореннями у найближчі роки може зрости до 200 тисяч.
Головною проблемою протиракової боротьби є низький рівень діагностики раку на ранніх стадіях. Коли хвороба виявляється вже у занедбаній формі, надати ефективну допомогу і забезпечити стійке одужання хворого практично неможливо. Тому в Україні рівень п’ятирічного виживання хворих не перевищує 41,4%, тоді я у розвинутих країнах світу складає більше 64%. Рак молочної залози в Україні діагностується на занедбаних стадіях у чверті пацієнток, половина з них помирає вже протягом першого року. Після встановлення діагнозу на початкових стадіях і правильно проведеного лікування пацієнтки живуть більше 25 років.
За даними Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики у місті Києві зберігається тенденція до зростання захворюваності на пухлини молочної залози серед жінок (2012 р. – 79,8 на 100 тис. населення, 2016 р. – 87,2 на 100 тис., зростання - 9,3%), хоча відносно попереднього 2015 року (91.0) відбулось незначне зниження на 4,1%.  Така ж динаміка спостерігається у зростанні захворюваності на онкопатологію жіночих статевих органів (2012 р. – 66,9 на 100 тис.; 2015 р. – 72,2 на 100 тис.; 2016 р. – 69,9 на 100 тис). Смертність від онкологічних захворювань займає друге місце в структурі причин смерті у місті Києві. У 2016 році частка померлих від  злоякісних новоутворень серед усіх померлих становила 17,2%. Показник  смертності від злоякісних новоутворень по місту дещо зменшився на 4,6 % у порівнянні з показником 2015 року (показник 190,5 ) і становить 181,8 на 100 тис. населення, але у порівнянні з показником 2012 роком (показник 185,5) - зменшився на 2,0% (по Україні показник  2015 р.- 186,0). Слід відмітити, що у жінок у віці від 40 до 44 років смертність від раку молочної залози випереджає всі інші причини.
У профілактиці раку молочної залози увага жінки до себе і свого здоров’я виходить на перше місце, особливо в разі захворювань у близьких родичів (бабусі, матері, сестри). Починаючи з 20 років необхідно щорічно відвідувати гінеколога. Саме лікар-гінеколог має оглядати груди і виявляти можливі ризики розвитку хвороби. Необхідно дотримуватись правил здорового життя, не отруювати організм алкоголем та тютюновим димом, контролювати вагу, вживати достатню кількість овочів та фруктів, багатих на клітковину та вітаміни, регулярно займатись фізичними вправами, щомісяця проводити самообстеження молочних залоз. Після 40 років бажано один раз на два роки робити мамографію (рентгенологічне обстеження молочної залози)
На сьогодні онкологічна патологія розглядається як мультифакторіальна. У її розвитку важливу роль відіграє генетично обумовлена патологія, спосіб життя людини та екологічні фактори: наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС, забруднення атмосферного повітря вихлопними газами автомобілів, відходами промислових підприємств, радоном, продуктами згорання. Серед еколого-залежних захворювань онкологічна патологія займає перше місце. Радіоактивне забруднення території України є одним з найважливіших факторів розвитку новоутворювань. Забруднення довкілля важкими металами також впливає на формування онкологічної патології, особливо небезпечними у цьому відношенні є радій, свинець, ртуть, кадмій, мідь. Дія токсичних речовин у поєднанні зі значним погіршенням економічної ситуації і падінням купівельної спроможності значної частини населення, психо-емоційним напруженням в суспільстві сприяють зростанню загальної захворюваності населення.
В умовах високого забруднення навколишнього середовища дуже важливо пам’ятати про роль імунної системи в елімінації ракових клітин. Ілля Ілліч Мечніков пов’язував активність відкритих ним фагоцитів з харчуванням людини, активно пропагував вживання кисломолочних продуктів для підтримки необхідного бактеріального середовища у шлунку і кишечнику, що суттєво впливає на імунітет і тривалість життя. І дійсно, дослідження показали, що симбіоз кишкових бактерій і людського організму надзвичайно глибокий, допомагає не тільки процесу травлення, але стимулює імунітет.
Дієтична профілактика злоякісних новоутворень вже набула чітких обрисів як найбільш ефективний напрямок протиракової боротьби. На основі багаторічних досліджень Національним Інститутом раку США у 1995 році складено перелік харчових та лікарських рослин, які володіють найбільшою антиканцерогенною та антимутагенною активністю. Матеріали опубліковані у монографії «Продукти харчування  і попередження раку: глобальна перспектива», підготовленій Всесвітнім фондом вивчення раку спільно з Американським Інститутом з вивчення раку. В підготовці цього видання взяли участь провідні спеціалісти з багатьох країн світу. Перелік включає 11 харчових груп:
овочі:

фрукти: цитрусові (апельсин, лимон, мандарин, грейпфрут, цитрон), абрикоси, персики, яблука, вишні, темний виноград, слива (чорнослив);
ягоди: чорниці, чорна та червона смородина, шипшина, обліпиха, чорноплідна горобина, червона малина, ожина, брусниці, журавлина, суниці (полуниці) та аґрус;
горіхи: грецький, фундук, кедрові, мигдаль, фісташки
злаки: пшениця, гречка, овес, ячмінь, рис, кукурудза.

 

ГОЛОВНА

На початок