Можливість ускладнення епідемічної ситуації в Україні щодо сибірки

 

За даними Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» (лист від 08.10.2018 року), в Україні існують передумови для ускладнення епідемічної ситуації щодо сибірки.

Сибірка (anthrax - англ., злоякісний карбункул) - гостра інфекційна зоонозна хвороба, що належить до категорії особливо небезпечних захворювань. Характеризується ураженням шкіри, лімфатичної системи, інтоксикацією, бактеріємією. Назва мікроба походить від грецького antracis – вугілля, що пояснюється утворенням на шкірі схожих по кольору виразок. Сибірка продовжує створювати серйозну проблему для здоров’я і сільського господарства багатьох країн світу, зокрема України.

Різноманітні відходи, які утворюються в процесі життєдіяльності людей і тварин, забруднюють грунт і створюють несприятливі санітарно-гігієнічні умови середовища, а інколи викликають його зараження. У відходах міститься велика кількість бактерій. Серед них нерідко зустрічаються збудники черевного тифу, дизентерії, туберкульозу, сибірки, які тривалий час залишаються життєдіяльними. Розмноження мух, гризунів на звалищах відходів, у дворових туалетах, переповнених сміттєвих скринях сприяють розповсюдженню хвороботворних мікробів. Спори сибірки можуть зберігатися в грунті десятиріччями, зазвичай у місцях поховання тварин.

Саме в темних підзолистих грунтах та чорноземах, на які багата наша країна, спори сибірки зберігаються протягом тривалого часу і при порушенні цілісності верхнього шару грунту попадати на поверхню, призводячи до інфікування травоїдних тварин.

Наявність 13,5 тисяч стаціонарно неблагополучних пунктів щодо сибірки в Україні становить потенційну загрозу появи осередків сибірки, її розповсюдження серед тварин і виникненню хвороби у людей. За останні 20 років було зареєстровано 30 випадків хвороби серед людей в 9 областях України, в тому числі 9 – у Київській області. За цей же період реєстрація хвороби серед тварин відбувалася у 10 областях. Найбільшу кількість хворих тварин (70 випадків) зареєстровано у Київській області у 2001 році. Захворювання були пов’язані значною мірою з недостатнім охопленням щепленнями тварин від сибірки, порушенням правил їх утримання, заходів особистої безпеки персоналу при догляді за тваринами, порушенням ветеринарно-санітарних правил при догляді, забої тварин, реалізації м’ясної продукції. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 липня 2003 року № 314 «Про заходи з профілактики захворювань на сибірку» були окреслені необхідні заходи недопущення розповсюдження хвороби.

Останні випадки сибірки у людей зареєстровані у жовтні 2018 року в Одеській області, де встановлені випадки підозри на сибірку у п’ятьох осіб, які брали участь у забої худоби.

Отже, у стаціонарно-несприятливих осередках можливе інфікування сільськогосподарських тварин, що може бути загрозою для виникнення як спорадичних, так і групових випадків інфікування людей. Населенню і лікарям різних спеціальностей (хірургам, дерматологам, інфекціоністам, терапевтам) необхідно пильну увагу приділяти кожному випадку, що є підозрілим на сибірку.

Центр контролю та профілактики хвороб (Center for Disease Control and Prevention — СDC) в Атланті, США вважає найнебезпечнішими для людини такі патогени, як збудники сибірки, чуми, туляремії, натуральної віспи, геморагічних гарячок, ботулінічний токсин. Вони мають найбільший вплив на людську популяцію внаслідок легкості поширення, високої летальності, створення панічних настроїв, а також захворюваності, вимагають спеціальних заходів із боку служби охорони здоров’я.

ГОЛОВНА

На початок