Всесвітній день запобігання суїцидам - 10 вересня  2017 року

Всесвітній день попередження самогубств – привід для поширення інформації, яка може допомогти знизити їх кількість. Самогубство - навмисний акт вбивства самого себе. Причинами можуть бути психічні порушення, такі як депресія, проблеми особистості, шизофренія, наркотична та алкогольна залежність, а також фізичні захворювання - рак, ВІЛ-інфекція, які часто супроводжуються депресією.+
Розповсюдженість психічних розладів зростає в усьому світі. За період з 1990 по 2013 рік кількість людей, які страждали на депресію та/або тривожні розлади, зросла майже на 50% - з 416 млн. до 615 млн. осіб. Третину глобального тягаря несмертельних захворювань складають саме психічні розлади. Депресія відрізняється від звичайних змін настрою і коротких емоційних реакцій на проблеми в повсякденному житті. Депресія може стати серйозним порушенням здоров’я, якщо вона затягується и набуває помірної або тяжкої форми. Вона може призводити до значних страждань людини, поганого функціонування на роботі, в школі, в родині, а у найгірших випадках – приводити до самогубства. Щорічно близько 800 тисяч людей гинуть в результаті самогубства, другої по значимості причини смерті серед людей у віці 15-29 років. Зараз існують ефективні види лікування депресії. Незважаючи на це, лікування отримують менше половини хворих на депресію в світі (в деяких країнах – менше 10%).
Зареєстрована захворюваність на розлади психіки та поведінки, включно з розладами внаслідок вживання психоактивних речовин,  на кінець 2015 року в Україні складала 1,7 млн осіб, або 3989,9 на 100 тисяч населення. Показник 2015 року виявився на 14% більшим, ніж показник 2013 року. У структурі захворюваності у 2015 році перше місце займали показники розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин – 58,4%, друге – показники органічних, у тому числі симптоматичних, розладів психіки -13,7%, третє – показники невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів -9,4%.
За даними Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, у місті Києві протягом першого півріччя 2017 року покінчили з собою 216 осіб. Пік самогубств припав на 2015 рік. На кінець 2016 року контингент хворих на психічні розлади, які перебувають під наглядом в закладах ТМО «ПСИХІАТРІЯ»,  налічував 48,7 тисяч осіб, що на 1,6 тисяч менше ніж у 2015 році і на 5,7 тисяч менше, ніж у 2012 році, з них більше 3,1 тисяч – узятих під нагляд з вперше в житті встановленим діагнозом. Майже 17,8 тисяч осіб мають інвалідність внаслідок психічних розладів, з них 1,6 тисяч – діти. Поширеність психічних розладів протягом 2012-2016 років зменшилась на 9,9%, з 186,1 тисяч до 167,6 тисяч випадків серед  кожних 10 тисяч мешканців столиці.
Сім’я слугує людині підтримкою і опорою. Формування почуття захищеності починається ще в утробі матері і підтримується після народження у сім’ї, яка задовольняє всі основні потреби людини. У сім’ї зазвичай людина вчиться бачити межу між собою та іншим світом, що готує фундамент упевненості, необхідної для відчуття себе самодостатньою особистістю. Опановані в цей період настанови однаково важливі як для фізичного розвитку, так і для здоров’я в цілому. Спогади дитинства зберігаються в мозку і клітинах тіла. Те, в якій мірі людина сприймає такі спогади як травматичні визначає, що чекає її в подальшому житті.
Опитування більше тисячі студентів одного з українських університетів показало, що «складні» і «дуже складні» відносини з батьком мають 21% студентів з ознаками порушення адаптації та 36% обстежених з ознаками серйозних розладів адаптації проти 12% практично здорових осіб. Молодь відчуває більше труднощів у спілкуванні з батьком, ніж з матір’ю. Не мають батька чверть респондентів з ознаками порушення адаптації. У студентів, які мають деструктивні відносини з батьками, відзначено психологічний хронічний стрес, обумовлений постійною психоемоційною напругою.
Соціальна взаємодія відіграє важливу роль у щоденній регуляції життєвих систем. Коли людина ізолюється, вона позбавляє себе метаболічних регуляторів, які діють в групі і її особисті ритми – а по суті, все життя – дає збій. Більшість людей можуть пристосуватись до змін. Ті, кому це не вдається, стикаються з проблемами. У одиноких людей можуть бути труднощі з концентрацією уваги, вони часто нервують, непокояться. Зникає ясність мислення, сон, апетит, знижується або наростає вага, м’язи стають в’ялими. Кінець кінцем людина може впадати у відчай, а потім у депресію. Тільки створення для хворого на депресію нової мережі соціальних зв’язків і відносин, пошук виходу для творчої активності може повернути таку людину до нормального життя. В таких випадках необхідна професійна допомога лікаря-психіатра. У місті Києві діє широка мережа закладів психіатричної допомоги і, що надзвичайно важливо, реабілітаційної допомоги психічно хворим.
Надзвичайні гуманітарні події і конфлікти загострюють потреби в розширенні медичної допомоги і варіантів лікування. За оцінками ВООЗ під час надзвичайних ситуацій від депресії та тривожних розладів страждає кожна п’ята людина, але 75% людей з психічними, неврологічними розладами не отримують ніякого лікування і догляду.
Сьогодні населення України масово перебуває під впливом потенційно травматичних подій. Станом на 13 червня 2016 року в країні зареєстровано 1783900 внутрішньо переміщених осіб або 1444165 сімей з Донбасу і Криму. У тезах минулорічної науково-практичної конференції «Від спеціалізованої психіатричної допомоги до системи охорони психічного здоров’я» опубліковано аналіз досліджень психічного стану осіб, що пережили конфлікт. У 15,4% обстежених виявлено посттравматичний стресовий розлад і у 17,3% - депресію. За попередніми даними захворюваність та поширеність посттравматичних психічних порушень у українських військовослужбовців, учасників бойових дій, які перебували на лікуванні у закладах охорони здоров’я України у 2014-2015 роках, суттєво не відрізняються від даних щодо наслідків конфліктів в інших регіонах світу. У структурі посттравматичних психічних порушень найбільшу питому вагу у військовослужбовців, учасників бойових дій займає посттравматичний стресовий розлад (70,9%). Значно меншою є захворюваність і поширеність гострої реакції на стрес (4,8%). Результати досліджень показують ймовірність зростання захворюваності на розлади психіки через реакцію на тяжкий стрес та розлади адаптації, зокрема за рахунок відстрочених проявів, несвоєчасного звернення за медичною допомогою тощо. Збільшення строків безперервного перебування в зоні бойових дій підвищує ризик захворюваності.
Посттравматичний стресовий розлад - це важкий психічний стан, що виникає в результаті психотравмуючої ситуації – військових дій, насильства, фізичної травми, загрози смерті. Такі розлади заважають бійцям адаптуватись до мирного життя. Діти, у яких розвився посттравматичний стресовий розлад, потребують високоспеціалізованої психіатричної допомоги. Українським дослідникам вдалося виявити достовірний зв’язок між наявністю посттравматичного стресового розладу і розвитком цукрового діабету, як його віддаленого наслідку.
Універсальні профілактичні стратегії в галузі психічного здоров’я мають на меті підвищення доступу до служб охорони здоров’я, зміцнення психічного здоров’я, зниження рівня шкідливого вживання алкоголю, обмеження доступу до засобів скоєння самогубства, сприяння більш відповідальній професійній діяльності засобів масової інформації. Медико-технологічні документи зі стандартизації медичної допомоги при посттравматичному стресовому розладі затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 23 лютого 2016 року №121.
На базі поліклінічних закладів міста Києва, консультативно-діагностичних центрів (КДЦ) створено кабінети медико-психологічної допомоги бійцям АТО, які входять в структуру Центру психотерапії та медичної психології  Київської міської психоневрологічної лікарні №2, вул. Миропільська 8, тел. 543-90-46. Спеціалісти кабінетів за адресами: вул. Попудренка 13, Шептицького 5, Вербицького 5, Закревського 81/1, Йорданська 26, Підвисоцького 13, Єреванська, 6 проводять діагностику, надають психологічну та психотерапевтичну допомогу тим, хто повернувся із зони АТО, членам їх родин та вимушеним переселенцям. Допомога надається безкоштовно.
За підтримки столичної влади діє програма соціально-психологічної допомоги особам/родинам, яких торкнулась проблема АТО. Спеціалісти районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають правові, психологічні, соціальні послуги, консультують з питань прав військовозобов’язаних, під час мобілізації та пільг учасників АТО, отримання соціальних виплат, санаторного оздоровлення, сприяння у соціальній адаптації до мирного життя. Адреси районних центрів; вул. Маричанська, 5, Харківське шосе, 57, Сабурова, 8, бульвар Перова, 56,  Йорданська, 7г, пров. Філатова, 3/1, Мостицька, 20, Л.Курбаса, 18г, Кривоноса, 21, Коперника, 10.
Люди мають бути більш уважними одне до одного. Майже завжди є тривожні попереджувальні знаки суїцидальної  поведінки. Більшість самовбивць повідомляють оточуючим про свої наміри. Тому до всіх погроз такого роду потрібно відноситись серйозно, а люди, які здійснювали спроби суїциду, мають отримувати належне лікування та підтримку. В столиці організована і працює служба медико-психологічної допомоги і профілактики гострих кризових станів. На базі Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5 діє цілодобовий безперервний  «Телефон довіри» 456-17-02 456-17-25, де працюють досвідчені спеціалісти - психіатри і  психотерапевти, які в змозі встановити контакт з абонентом, вислухати і надати необхідну допомогу, а при необхідності – направити до амбулаторно-поліклінічної установи, де психотерапевтичний вплив буде закріплений навичками самоконтролю та самокорекції. По вказаним телефонам можна звернутись при стресах, кризових станах, тяжких переживаннях.

Головний лікар                                               О. Стойка

 

Когут, 468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок