Всесвітній день боротьби з туберкульозом – 24 березня 2018 року

У відповідності з наказом Департаменту охорони здоров’я від 20 березня 2018 року №255 «Про проведення в місті Києві заходів до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом» у закладах охорони здоров’я з 20 по 28 березня будуть організовані флюорографічні обстеження населення, консультування лікарями первинної ланки з питань виявлення туберкульозу і, при необхідності, мікроскопічного дослідження мокротиння, а також тестування на ВІЛ-інфекцію. Протягом березня-квітня 2018 року проводитимуться інформаційні заходи для медичних працівників, населення, представників засобів масової інформації. План заходів до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом опубліковано на веб-сайті Департаменту охорони здоров’я.


ВООЗ у 2015 році схвалила нову глобальну стратегію «Покласти край туберкульозу» та План дій щодо боротьби з туберкульозом для Європейського регіону ВООЗ на 2016-2020 роки. За даними «Глобальної доповіді щодо туберкульозу 2017 р.», в результаті зусиль у боротьбі з туберкульозом, починаючи з 2000 року врятовано 53 мільйона людських життів, а смертність від цього захворювання знизилась на 37%. Щорічно рівень захворюваності знижується в середньому на 2%. Але, незважаючи на досягнення, сучасне становище у цій сфері невтішне. У 2016 році туберкульоз залишався ведучою інфекційною причиною смерті. Туберкульоз також був головною причиною випадків смерті, пов’язаних зі стійкістю до протимікробних препаратів і основною причиною смерті людей з ВІЛ-інфекцією. В більшості країн прогрес зупинився або йшов темпами, недостатніми для досягнення глобальних цілей або заповнення стійких прогалин у сфері медичної допомоги і профілактики туберкульозу. Серед таких прогалин перелічені у Глобальній доповіді недостатній рівень діагностики та неповна звітність (найбільші проблеми в Індії, Індонезії, Нігерії), низька ефективність лікування і рівень охоплення лікуванням (Індія, Китай), недоступність для великої кількості хворих з поєднаною туберкульозною та ВІЛ-інфекцією антиретровірусної терапії, рекомендованої ВООЗ, та профілактичного лікування (Африканський регіон). Суттєвий дефіцит фінансування гальмує розробку нових діагностичних і лікувальних заходів, наукових розробок ліків та вакцин.
Стратегія ВООЗ, розрахована на 20 років, націлює країни до 2035 року знизити смертність в світі від туберкульозу на 95% і захворюваність - на 90% (або менше 10 випадків туберкульозу на 100 тис. населення). Інтенсифікація фундаментальних та прикладних досліджень у сфері боротьби з туберкульозом, розробка діагностичних, терапевтичних засобів і вакцин дають надію на реалізацію таких амбіційних планів.
На сьогодні в наукових центрах світу розшифровано генний механізм захисту мікобактерій від антимікробних препаратів. На стадії розробки в якості нових медикаментів знаходяться: високоспецифічний інгібітор одного з ферментів групи цитохрома, який задіяний у ключових процесах життєдіяльності патогенних мікобактерій; раніш невідома сполука індолізіна; компоненти морських губок, ґрунтових бактерій. Для лікування стійкого до ліків туберкульозу досліджується речовина з класу нітрофуранів, до яких відноситься фурацилін. Вивчається протитуберкульозна дія відомого китайського препарату для лікування малярії - артемізініну, головним компонентом якого є полин. Деякі з розробок вже проходять клінічні випробування. Удосконалюються діагностичні тести вивчення ДНК мікобактерій. Такий тест дозволить через годину-дві відповісти на питання, чи хвора людина, і яким штамом бактерії інфікована. Розроблено методику «безконтактної» діагностики туберкульозу та інших інфекцій, що дозволяє виявити їх на перших етапах проникнення в організм, екстрено розпочати лікування, особливо при зараженні стійкими до антибіотиків бактеріями. На сьогодні хвороба діагностується тільки тоді, коли починає сильно впливати на роботу організму людини.
Незважаючи на те, що в місті Києві показники захворюваності та смертності від туберкульозу нижчі за середньоукраїнський рівень, епідемічна ситуація залишається напруженою. За останні п’ять років захворюваність на туберкульоз в місті Києві зросла з 40,5 на 100 тис. населення у 2012 році до 46,0 у 2016 році, тобто на 13,6%. Київською міською радою 08 грудня 2016 року прийнято рішення №537/1541 про затвердження Міської цільової програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017-2021 роки. Програма ставить за мету зниження рівнів захворюваності та смертності, підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз, в тому числі стійкого до ліків, а також поєднаного з ВІЛ-інфекцією. За рахунок коштів міського бюджету заклади охорони здоров’я забезпечуються протитуберкульозними препаратами, туберкуліном, засобами для лабораторної діагностики. Закуплено сучасне рентгенологічне обладнання, 2 цифрових пересувних флюорографи. В рамках програми передбачено надання продуктових наборів хворим на туберкульоз киянам.
Загальновідомо, що недоїдання сприяє розвитку туберкульозу. Динаміка відновлення маси тіла в ході лікування корелює зі зниженням проявів туберкульозної інтоксикації, сприяє одужанню і підвищує переносимість лікування. Нові дослідження показали, що дефіцит в організмі ретинолу - вітаміну А (менше 200 мкг/л у крові) є одним з факторів ризику розвитку туберкульозу. У дорослих людей з дефіцитом вітаміну А, контактуючих з хворими, ризик захворіти підвищувався 10-кратно. І це дуже високий показник. Наприклад, куріння підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань у 2-4 рази. Захисний ефект вітаміну А підсилювався з ростом концентрації вітаміну в організмі, навіть тоді, коли вона перевищувала нормальну. Крім того, у осіб 10-19 років, контактуючих з хворими, при нормальному рівні ретинолу інфекція розвивалась у 20 разів рідше, ніж при його дефіциті. Вчені припустили, що вітамін А особливо важливий для імунітету в молодому віці. Останнім часом встановлено, що рівень забезпеченості організму вітаміном D також високо асоційований з ризиком розвитку інфекційних, хронічних запальних, алергічних, аутоімунних, серцево-судинних і пухлинних захворювань.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1011-р схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018-2021 роки. Сприятливим фоном для її виконання стане подальший розвиток у суспільстві цінностей здорового активного способу життя, раціонального харчування, культури відмови від шкідливих звичок.
У випадку захворювання на туберкульоз вчасно поставлений діагноз не лише рятує життя хворого, а й убезпечує оточуючих від зараження. Графіки роботи пересувних мобільних цифрових флюорографів щомісячно розміщуються на веб-сайтах Київської міської державної адміністрації та Департаменту охорони здоров’я.

ГОЛОВНА

На початок